Jesaja 22

1 Ausspruch über das Offenbarungsthal. Was ist dir doch, daß deine ganze Bevölkerung auf die Dächer stieg,

Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи́?

2 von Gebraus erfüllter, lärmender Ort, fröhliche Stadt? Deine Erschlagenen sind nicht mit dem Schwert erschlagen, sind nicht im Kampfe gefallen!

Місто спо́внене га́ласом, місто гучне́, місто веселе! Побиті твої — не побиті мече́м, і не повмирали в війні.

3 Alle deine Führer flohen insgesamt, wurden ohne einen Bogenschuß gefangen! So viele von den Deinen ergriffen wurden, die wurden insgesamt gefangen, waren sie auch weithin geflohen!

Усі ра́зом утекли твої проводирі́, без ви́стрілу луку пов'я́зані; усі, хто з тобою знайшовся, пов'я́зані ра́зом, — хоч вони повтікали дале́ко.

4 Deshalb sage ich: Blickt weg von mir! Ich muß bitterlich weinen! Besteht nicht darauf, mich zu trösten, über den Untergang meiner Volksgenossen!

Тому́ я сказав: Відверніться від мене, я гі́рко запла́чу! Не силуйтеся потішати мене, що наро́ду мого дочка́ поруйно́вана, —

5 Denn von dem Herrn, Jahwe der Heerscharen, war ein Tag der Bestürzung und der Niederwerfung und der Verwirrung im Offenbarungsthale gekommen; Mauern wurden gestürzt und Geschrei hallte gegen die Berge.

бо це день збенте́ження, і стопта́ння, і за́колоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Виді́ння, день розва́лення муру та зо́йку на го́рах!

6 Elam nahm den Köcher, dazu bemannte Wagen und Reiter, und Kir enthüllte den Schild.

А Елам узяв сагайдака́, у поході мужів з верхівця́ми, Кір же витяг щита́.

7 Da, als sich deine schönsten Ebenen mit Wagen gefüllt, und Reiter sich gegen die Thore aufgestellt,

І сталось, найкращі долини твої понапо́внювались колесни́цями, а при брамі їздці́ понаставлені.

8 und er die Decke von Juda weggezogen hatte, an jenem Tage blicktet ihr nach den Rüstungen des Waldhauses

І відкрив він засло́ну із Юди, і ти поглянув того дня на збро́ю дому лісу.

9 und saht, daß die Risse der Davidstadt zahlreich waren, und sammeltet das Wasser des unteren Teichs

І побачили в Місті Давидовім щі́лини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу до́лішнього;

10 und mustertet die Häuser Jerusalems und rißt die Häuser nieder, um die Mauer zu befestigen,

і порахува́ли доми в Єрусалимі, і порозбивали доми́ ті на змі́цнення муру;

11 und machtet ein Sammelbecken zwischen den beiden Mauern für das Wasser des alten Teichs - aber nach dem, der es bewirkt hatte, blicktet ihr nicht, und nach dem, der es von lange her ersonnen hatte, schautet ihr nicht.

і зробили ви між двома му́рами збір для старого ставка́, але ви не дивились на Того, Хто́ це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.

12 und als der Herr, Jahwe der Heerscharen, an jenem Tage zum Weinen und klagen und zum Glatzescheren und zum Anlegen von Trauergewändern rief,

І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосі́ння, і на обстрига́ння воло́сся, і щоб опереза́тись вере́тою.

13 da gab es Lust und Freude, Rindertöten und Schafeschlachten, Fleischessen und Weintrinken, Essen und Trinken, denn - “morgen sind wir tot”!

Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну́, їдять мясо й вино попива́ють, викрикуючи: „Будем їсти та пити, бо взавтра помре́м!

14 Wieder und wieder hat sich Jahwe der Heerscharen in meinen Ohren vernehmen lassen: Wahrlich, diese Missethat soll euch nicht vergeben werden, bis ihr sterbt, - hat der Herr, Jahwe der Heerscharen, gesprochen.

І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не про́ститься вам беззако́нство оце, аж поки ви не помрете́, промовив Господь, Бог Саваот.

15 So hat der Herr, Jahwe der Heerscharen, gesprochen: Auf, mache dich an diesen Verwalter, an Sebna, den Hausminister:

Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управи́теля, до Шевни, що над домом, та й скажеш:

16 Was hast du hier und wen hast du hier, daß du dir hier ein Grab hast aushauen lassen? Läßt er sich da sein Grab hoch oben aushauen, sich eine Kammer in den Felsen meißeln!

„Що́ ти тут маєш, і хто́ тут у тебе, що гро́ба для себе тут ви́довбав?“Ти ви́рубав на висоті́ свого гро́ба, ти ви́довбав в скелі оселю собі,

17 Bald schleudert Jahwe dich wuchtig, o Mann, indem er dich gewaltig packt,

та Господь тебе з силою ви́кине, ли́царю, і хапа́ючи, схо́пить тебе,

18 dich wickelt, kräftig wickelt, wie einen Ball in ein weit und breit offenes Land! Dorthin sollst du kommen, um zu sterben, dorthin deine herrlichen Wagen, du Schmach für das Haus deines Herrn!

звива́ючи, зви́не тебе на клубо́к, і кине, як ку́лю, у землю просто́ру, і там ти помре́ш, і пі́дуть туди й вози славні твої, о га́ньбо ти дому свого госпо́даря!

19 Ich will dich aus deinem Amte stoßen, und von deiner Stelle soll man dich herunterreißen.

І попхну́ тебе з стану твого́, і скину тебе з того місця, на яко́му стоїш.

20 An jenem Tag aber will ich meinen Knecht Eljakim, den Sohn des Hilkia, berufen,

І станеться в день той, і покли́чу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,

21 ihn mit deinem Leibrocke bekleiden, deine Schärpe ihm fest umlegen und deine Gewalt seinen Händen übergeben, daß er den Bewohnern Jerusalems und dem Hause Juda ein Vater werde.

і на нього хіто́на твого́ одягну́, і підпережу́ Я його твоїм по́ясом, панува́ння твоє дам у руку його, і стане він ба́тьком для ме́шканця Єрусалиму та для Юдиного дому!

22 Ich will ihm den Schlüssel des Haues Davids übertragen, daß, wenn er öffnet, niemand verschließe, wenn er verschließt, niemand öffnen soll!

І дам ключа́ дому Давидового на раме́но його, — і коли він відчи́нить, не буде кому замика́ти, коли ж він замкне́, то не буде кому відчиня́ти.

23 Ich will ihn als Nagel an einem festen Ort einschlagen, und er soll ein Ehrenthron für sein väterliches Haus werden.

І його Я заб'ю́, мов кілка́, в певне місце, і стане він до́мові батька свого троном слави.

24 Da wird sich dann die ganze Wucht seines väterlichen Hauses an ihn hängen, Kind und Kegel, all' das kleine Geschirr, sowohl das Beckengeschirr, als auch sämtliches Kruggeschirr.

І повісять на ньому всю славу отці́вського дому його, наща́дки та дикі відро́стки, увесь по́суд малий від мисо́к й аж до всякого по́суду глиняного!

25 An jenem Tage - ist der Spruch Jahwes der Heerscharen - wird der Nagel, der an einem festen Ort eingeschlagen war, nachgeben, wird heruntergeschlagen werden und fallen, daß die Last, die daran hängt, zu Grunde geht. Ja, Jahwe hat es geredet!

Того дня, — говорить Господь Саваот, — похитне́ться кіло́к, що був в певне місце забитий, і буде відру́баний та й упаде́, — і зни́щений буде тяга́р, що на ньому, бо так каже Госпо́дь!