Psalm 83

1 Ein Gesang, ein Lied, von Asaph. Gott, sei nicht still! Schweig nicht! Bleib nicht so ruhig, Gott!

Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —

2 Denn siehe, Deine Feinde sind geschäftig; das Haupt erheben Deine Hasser.

бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!

3 Sie halten, Deinem Volk zuwider, listig Rat, beraten gegen Deine Schutzbefohlenen.

Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!

4 Sie sprechen: "Auf, wir wollen sie als Volk vernichten. Nie werde mehr des Namen Israels gedacht!"

Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“

5 Einmütig halten Rat und schließen gegen Dich ein Bündnis

Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —

6 Edoms und Ismaels Gezelte, Moabs und die der Agarener,

намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,

7 Gebal, Ammon und Amalek, Philisterland und Tyrier.

Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.

8 Auch Assur schließt sich ihnen an; sie leihen ihren Arm den Söhnen Lots. (Sela)

І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)

9 Behandle sie wie Midian, wie Sisara, wie Jabin an dem Kisonsbach!

Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —

10 Zu Endor wurden sie vertilgt; sie wurden Dünger für das Ackerfeld.

при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!

11 Tu ihren Edlen wie Oreb und Zeeb, wie Zeba und Salmunna, allen ihren Fürsten!

Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,

12 Sie sprechen: "Lasset Gottes Auen uns erobern!"

що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!

13 Mein Gott! Mach sie dem Wirbellaube gleich, den Stoppeln vor dem Winde!

Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!

14 Wie Feuer, das den Wald verzehrt, wie Flammen, Berge sengend,

Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,

15 jag ihnen nach mit Deinem Wetter! Und schreckt sie mit Deinem Sturme!

так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!

16 Füll an ihr Angesicht mit Schmach, auf daß sie Deinen Namen fürchten, Herr!

Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!

17 Sie sollen schämen sich, für immerdar verwirrt, mit Schanden untergehen!

Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!

18 Dann merken sie, daß Du mit Deinem Namen heißest

І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!