Psalm 31

1 Auf den Siegesspender, ein Lied, von David. Geborgen hab ich mich bei Dir, o Herr. Nun laß mich nicht zuschanden werden! In Deiner Güte rette mich!

Керівнику хору. Псалом Давидів. На Тебе, я Господи, покладаю надію, [тож] нехай не посоромлюся повіки! Врятуй мене у Своїй праведності!

2 Neig mir Dein Ohr! Und hilf nur eilends! Sei Felsenburg und Feste mir zu meiner Rettung!

Схили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене, будь для мене скелею пристановища, домом твердині, щоб врятувати мене.

3 Mein Fels und meine Burg bist Du. Leit mich, führ mich um Deines Namens willen!

Бо Ти моя скеля й твердиня моя; заради імені Твого веди мене й керуй мною.

4 Bewahre mich vor diesem Netz, das sie mir heimlich legen! Du bist ja meine Schutzwehr.

Витягни мене з тенет, які вони для мене таємно розставили, адже ти моє пристановище.

5 In Deine Hände, Herr, befehl ich meinen Geist; Du rettest mich, Du treuer Gott. -

У руки Твої я ввіряю дух мій; визволи мене, Господи, Боже істини.

6 Ich hasse die, die sich an eitle Götzen halten; denn ich vertraue auf den Herrn.

Ненавиджу тих, що шанують марних ідолів; я ж надію покладаю на Господа.

7 Ich möchte jubeln, jauchzen über Deine Huld, wenn Du mein Elend schautest und merktest meiner Seele Ängste.

Веселитимусь і радітиму Твоєму милосердю, бо Ти побачив моє пригнічення, дізнався про скорботи мого серця

8 Der Feindeshand gib mich nicht preis! Stell mich auf freien Fuß!

й не віддав мене в руки ворога мого на поталу, але поставив мої ноги на просторому місці.

9 Herr! Sei mir gnädig! Sieh, mir ist so bange. Vor Kummer krankt mein Auge, mein Leib und meine Seele.

Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, згасли від смутку мої очі, моя душа й нутро моє.

10 Denn unter Jammer welkt mein Leben hin und meine Jahre unter Seufzen. Durch meine Schuld ist mir die Kraft gelähmt und die Gesundheit mir zerstört.

Бо життя моє згасає в журбі, і роки мої – у зітханнях. Моя сила спіткнулася через гріхи мої, і кістки мої виснажилися.

11 Ich bin all meiner Gegner Spott geworden. Und erst bei meiner Nachbarschaft! Ein Schrecken meinen besten Freunden! Mich flieht, wer draußen mich erblickt.

Через усіх супротивників моїх став я ганьбою для своїх сусідів і страхом для тих, хто [добре] знав мене; хто бачить мене на вулиці – тікає від мене.

12 Vergessen bin ich völlig, wie ein Toter; wie ein verloren Ding bin ich.

Забутий я в серцях [їхніх], немов померлий; став я немов розбитий глек.

13 Ich höre das Gerede vieler: "Seht, nur Schrecken um ihn her", weil alle sich verschwören wider mich und mich zu morden planen.

Бо чую я наклепи від багатьох, жах навколо. Змовляються вони разом проти мене, задумують життя моє забрати.

14 Ich aber hoffe, Herr, auf Dich; "Du bist mein Gott", so spreche ich.

Але я на Тебе надію покладаю, Господи! Кажу я: «Ти мій Бог!»

15 In Deinen Händen liegt mein Schicksal. Errette mich aus meiner Feinde und Verfolger Hand!

У Твоїй руці час мого [життя]; визволи мене від руки ворогів моїх і від тих, хто мене переслідує.

16 Laß über Deinen Knecht Dein Antlitz leuchten! Errette mich durch Deine Gnade!

Нехай засяє обличчя Твоє над рабом Твоїм, врятуй мене в милості Твоїй.

17 Herr, laß mich nicht zuschanden werden, da ich zu Dir rufe! Zuschanden mögen Frevler werden und in die Hölle stumm versinken! (Sheol h7585)

Господи, нехай не буде мені соромно, що я до Тебе кличу. Нехай соромно стане нечестивим, нехай замовкнуть вони в царстві смерті. (Sheol h7585)

18 Daß sie verstummen, diese Lügenmäuler, die dem Gerechten Grauenvolles künden, höhnisch und stolz! -

Нехай оніміють вуста брехливі, що проти праведника говорять зухвало, пихато й з презирством.

19 Wie reich ist doch Dein Gut, das denen Du bewahrest, die Dich fürchten, das denen Du bereitet, die auf Dich hoffen, und das für andere Menschen unerreichbar ist!

Які ж великі Твої блага, котрі приховав Ти для тих, хто боїться Тебе, які Ти здійснюєш на очах синів людських для тих, хто надію покладає на Тебе!

20 Du birgst im Schutze Deiner Flügel sie vor Menschenhändeln und wahrst in einem Zelte sie vor Zungenhader.

Ти вкриваєш їх покровом Свого обличчя від [підступних] змов людських, ховаєш їх у наметі [Своєму] від лайливих язиків.

21 Gepriesen sei der Herr, wenn er mir seine Wundergüte noch einmal in der Not beweist!

Благословенний Господь, Що з’явив мені дивовижну Свою милість, коли я був в оточеному [ворогами] місті.

22 Ich denke zwar in meiner Angst: "Aus Deinen Augen bin ich ganz verstoßen"; allein Du hörst mein lautes Flehen, erhebe ich zu Dir den Hilferuf. -

Я ж сказав у тривозі моїй: «Я вигнаний геть від очей Твоїх!» Але Ти почув голос благань моїх, коли я волав до Тебе.

23 So liebt den Herrn, ihr seine Frommen alle! Die treuen Seelen schützt der Herr. Doch dem, der Hochmut übt, vergilt er ganz genau nach Maß.

Любіть Господа, усі вірні Його! Оберігає Господь відданих [Йому] та відплачує сповна гордим.

24 So seid getrost und unerschrocken alle, die auf den Herrn vertrauen!

Будьте мужніми й зміцніться серцем, усі, хто на Господа сподівається.