Psalm 104

1 Lobpreis den Herrn, du, meine Seele! Du, Herr, mein Gott, gar groß bist Du, mit Pracht und Herrscherwürde angetan.

Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич.

2 Du hüllst Dich in das Licht wie in ein Kleid und spannst den Himmel aus wie ein Gezelt. -

Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало;

3 Auf Wasser baut er seinen Söller; zu seinem Wagen macht er Wolken und fährt auf Windesflügeln.

закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею, крокує на крилах вітру.

4 Zu seinen Boten macht er Stürme, zu seinen Dienern Feuerflammen.

Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полум’я вогню.

5 Die Erde gründet er auf ihre Pfeiler, daß sie in alle Ewigkeit nicht wanke.

Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків!

6 Du deckst den Ozean darüber wie ein Tuch, daß selbst auf Bergen Wasser stehen.

Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води,

7 jedoch vor Deinem Schelten fliehen sie; vor Deiner Donnerstimme eilen sie davon.

[та] від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки.

8 Die einen bleiben auf den Bergen; die andern fließen in die Täler zu dem Ort, von Dir bestimmt

Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них.

9 Du setzest Grenzen, die sie nimmer überschreiten, und niemals decken sie die Erde wieder.

Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі.

10 Du bist's, der Quellen in die Täler sendet; sie rieseln zwischen Bergen hin.

Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони,

11 Sie tränken alles Wild des Feldes; da löschen Zebras ihren Durst.

напувають усіх звірів польових; [там] втамовують свою спрагу дикі віслюки.

12 Des Himmels Vögel sitzen drüber und lassen sich aus dem Gebüsche hören.

При [водах] тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос.

13 Die Berge tränkest Du durch Deine Wunderwerke; an Deines Wirkens Frucht ersättigt sich die Erde.

Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля.

14 Du lässest Gras den Tieren sprossen und Futter für des Menschen Arbeitstiere, um aus der Erde Brot zu ziehen,

Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини, щоб вивести їжу із землі,

15 auch Wein, der froh der Menschen Herzen macht, und Öl, das glänzen macht das Angesicht, und Brot, des Menschen Lebensmark.

і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини.

16 Des Herren Bäume werden satt getränkt, die Zedern Libanons, die er gepflanzt,

Насичуються дерева Господні, кедри ліванські, які Він насадив.

17 darin die Vögel ihre Nester bauen, Zypressen, die dem Storch zum Nisten dienen,

Там птахи в’ють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах.

18 die hohen Berge, die den Gemsen, die Felsen, die der Dachse Zuflucht sind.

Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів.

19 Du schufst den Mond zum Zeiteinteilen und lehrtest ihren Lauf die Sonne.

Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити.

20 Wenn Finsternis herab Du senkst und es wird Nacht, dann regt sich alles Waldgetier.

Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові.

21 Die jungen Löwen brüllen nach dem Fraß, von Gott die Nahrung heischend.

Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу.

22 Geht dann die Sonne auf, so schleichen sie zurück und strecken sich auf ihre Lager nieder.

Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво.

23 Dann geht der Mensch an seine Arbeit, geht an sein Werkeln bis zum Abend.

Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора.

24 Wie mannigfaltig, Herr, sind Deine Werke, so weise sind von Dir sie all geordnet! Wie ist die Erde voll von Deinen Schöpfungstaten!

Які численні діяння Твої, Господи! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми.

25 Da ist das Meer, so groß und weit, zahlloses Seegetier darin, Geschöpfe klein und groß,

Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі.

26 sie ziehen hin und her wie Schiffe samt dem Leviatan, den Du erschaffen, um mit ihm zu spielen.

Там ходять кораблі, там цей Левіятан, якого Ти створив, щоб бавився він у морі.

27 Sie alle harren Deiner, daß Du zur rechten Zeit sie speisest.

Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно.

28 Und gibst Du ihnen etwas, lesen sie es auf, und wenn Du öffnest Deine Hand, so werden sie des Guten voll.

Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом.

29 Doch wendest Du Dein Antlitz ab, dann faßt sie Grauen, und ziehst Du ihren Lebenshauch zurück, dann sterben sie und werden, was sie waren, Staub.

Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох [земний].

30 Du sendest Deinen Odem, andere entstehen, und so erneuerst Du der Erde Angesicht. -

Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі.

31 Des Herrn Ruhm bestehe ewiglich! An seinen Werken freue sich der Herr,

Нехай буде слава Господня навіки, нехай радіє Господь діянням Своїм!

32 der auf die Erde blickt, daß sie erzittert, und Berge anrührt, daß sie rauchen!

Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять.

33 Ich sing dem Herrn. Solang ich lebe, singe ich dem Herrn und preise meinen Gott, solang ich bin.

Я співатиму Господеві[усе] життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую.

34 Mein Loblied möge ihm gefallen! Ich freue mich des Herrn.

Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в Господі.

35 Ach, daß die Sünder von der Erde schwänden, daß keine Frevler mehr vorhanden wären! Lobpreis' den Herrn, du meine Seele! Alleluja!

Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!