Sprueche 27

1 Freu dich nicht auf den Morgen! Denn du weißt nicht, was ein Tag gebären mag.

Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.

2 Ein anderer Mund, nicht deiner rühme dich, ein fremder, doch nicht deine eigenen Lippen!

Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.

3 Der Stein ist schwer; gewichtig ist der Sand; doch der Verdruß, von einem Toren dir bereitet, ist schwerer als die beiden.

Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

4 Die Wut mag grimmig sein; der Zorn mag überschäumen; doch wer kann vor der Eifersucht bestehen?

Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?

5 Viel besser Rüge, die enthüllt, als Liebe, die verschleiert.

Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.

6 Aufrichtig sind gemeint des Freundes Schläge; des Feindes Küsse sind geheuchelt.

Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.

7 Dem satten Gaumen ekelt's vor dem Honigseim; dem Hungrigen ist alles Bittere süß.

Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.

8 Ein Vogel, der dem Nest entflieht: so ist ein Mann, der seinen Heimatort verläßt.

Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.

9 Salböl und Räucherwerk erheitern das Gemüt; des Freundes Süßigkeit geht über die des Duftgehölzes.

Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

10 Den alten Freund des Hauses übergehe nicht! Klopf nicht an deines Bruders Haus am Tage deiner Not! Viel besser ist ein Nachbar in der Nähe als ein Bruder in der Ferne!

Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!

11 Mein Sohn! Sei weise und erfreu mein Herz! Damit ich rechte Antwort einem geben kann, der mich beschimpfen will.

Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.

12 Der Kluge sah das Unheil und versteckte sich; die Toren gingen weiter und erlitten Schaden.

Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.

13 Wer einem andern bürgt, dem nimm sein Kleid! Pfänd ihn um Fremder willen!

Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.

14 Wer seinen Nächsten allzu laut und gar zu früh lobpreist, dem kann's als Fluchen angerechnet werden.

Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.

15 Ein triefend Dach zur Zeit des Regenwetters ist ein zänkisch Weib; sie gleichen sich.

Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:

16 Der Nordwind ist ein rauher Wind; und er wird doch der "Glückverheißende" genannt.

хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.

17 Wie Eisen sich dem Eisen eint, so eint ein Mann sich seinem Freund.

Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.

18 Des Feigenbaumes Frucht genießt, wer diesen pflegt, und wer den seines Herren wartet, findet seinen Lohn.

Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.

19 Gleichwie beim Wasser sich die Form der Form anpaßt, so auch des Menschen Herz dem Herzen.

Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.

20 Der Abgrund und die Unterwelt sind unersättlich; so sind der Menschen Augen gleichfalls nicht zu sättigen. (Sheol h7585)

Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol h7585)

21 Nach Silber wird der Tiegel eingeschätzt; der Ofen nach dem Gold, ein Mann nach dem, was er bewundert.

Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.

22 Zerstießest du den Toren selbst im Mörser, selbst mitten in der Grütze mit der Keule, nicht würde seine Torheit von ihm weichen.

Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!

23 Hab acht auf deine besten Schafe, sei wachsam auf die Herden!

До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,

24 Denn bares Geld reicht nicht für immer; nicht währt der Zins für alle Zeiten.

бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

25 Sprießt Gras empor, erscheint das frische Grün, und werden auf den Bergen Kräuter eingeheimst,

Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —

26 dann hast du Lämmer für die Kleidung und Böcke zum Erwerb von Feldern

будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,

27 und Ziegenmilch genug für deine und für deines Hauses Nahrung und Lebensmittel für die Mägde.

і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.