Sprueche 10

1 Die Sprüche Salomos sind folgende: Ein weiser Sohn macht seinem Vater Freude; ein törichter ist seiner Mutter Gram.

Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.

2 Unnütz sind Schätze, frevelhaft erworben; nur Tugend kann vorm Tode schützen.

Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.

3 Der Herr läßt nicht der Frommen Hunger ungestillt; der Frevler Gier stößt er zurück.

Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.

4 Die faule Hand schafft Armut; die Hand der Fleißigen schafft Reichtum.

Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.

5 Wer schon im Sommer sammelt, der ist klug, verächtlich, wer die Erntezeit verschläft.

Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.

6 Aufs Haupt der Frommen strömen Segnungen; der Frevler Mund bringt Unheil.

Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.

7 Des Frommen Name dient zum Segnen; des Frevlers Name schwindet.

Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.

8 Wer weisen Herzens ist, nimmt die Gebote an; nur wer ein Narrenmaul besitzt, verwirft sie.

Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.

9 Wer in der Unschuld lebt, tritt sicher auf; wer auf verkehrten Wegen wandelt, dem geht's schlimm.

Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.

10 Wer mit dem Auge blinzelt, bereitet Kränkung, und wer ein Narrenmaul besitzt, hetzt auf.

Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.

11 Des Frommen Mund - ein Lebensborn; des Frevlers Mund nur Unrecht birgt.

Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.

12 Der Haß legt Zwistigkeiten bloß; doch alle Sünden deckt die Liebe zu.

Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.

13 Gefunden wird durch eines Weisen Lippen Weisheit, doch auch ein Stock für eines Unverständigen Rücken.

В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.

14 Die Weisen bergen ihre Wissenschaft; des Toren Mund ist nahendes Verderben.

Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.

15 Des Reichen Habe ist ihm eine feste Stadt; den Dürftigen ist ihre Armut ihre schwache Seite.

Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.

16 Des Frommen Lohn dient für das Leben, des Frevlers Einkommen für die Verdammnis.

Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.

17 Dem Leben geht entgegen, wer auf Mahnung hört; wer aber Rüge nicht beachtet, wandelt irre.

Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.

18 Wer Haß mit lügenhaften Lippen will bedecken, ist gerade so ein Tor wie jener, der üble Nachrede verbreitet.

Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.

19 Bei vielem Reden geht's nicht ohne Fehler ab; wer aber seine Lippen zügelt, der tut klug.

Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.

20 Ein auserlesenes Silber ist des Frommen Zunge; des Gottlosen Verstand ist wenig wert.

Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.

21 Gerechte Lippen haben viele Güter; die Toren aber sterben durch den Unverstand.

Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.

22 Reich macht des Herren Segen, und nicht bereichert eigene Mühe so wie er.

Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.

23 Die Schandtat dünkt dem Toren nur ein Scherz, dem klugen Mann jedoch ein Übermut.

Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.

24 Wovor dem Frevler graut, gerade das trifft ihn, und so erfüllet er der Frommen Wunsch.

Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.

25 So wie ein Sturm vorüberbraust und nicht mehr ist, so auch der Frevler; der Fromme aber steht auf ewig festem Grund.

Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.

26 Was Essig für die Zähne, was Rauch ist für die Augen, das ist der Faule seinem Auftraggeber.

Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.

27 Die Furcht des Herrn vermehrt die Lebenstage; der Frevler Jahre aber werden oft verkürzt.

Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.

28 Der Frommen Harren wird in Freude enden; der Frevler Hoffnung wird zunichte.

Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.

29 Schutzwehr für Redliche, das ist des Herren Walten, für Übeltäter aber Grund zur Furcht.

Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.

30 Ein Frommer wird in Ewigkeit nicht wanken; die Frevler aber werden nicht im Lande bleiben dürfen.

Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.

31 Des Frommen Mund nimmt zu an Weisheit; dem Untergang verfällt die falsche Zunge.

Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.

32 Des Frommen Lippen kennen Gütigkeit, der Mund der Frevler aber Hinterlist.

Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.