4 Mose 10

1 Und der Herr sprach zu Moses:

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 "Mach dir zwei silberne Trompeten! In getriebener Arbeit sollst du sie machen! Sie sollen dir zur Einberufung der Gemeinschaft dienen und zum Abbruch der Lager!

„Зроби собі дві срібні сурмі́, — куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скли́кання громади та на руша́ння табо́рів.

3 Bläst man sie, dann sammle sich die Gesamtgemeinde bei dir an des Festgezeltes Pforte!

І засурмля́ть у них, — і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.

4 Bläst man nur eine, dann sollen sich bei dir die Fürsten, die israelitischen Stammeshäupter, sammeln!

А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, го́лови Ізраїлевих тисяч.

5 Blast ihr Lärm, dann sollen die Lager, die gen Osten lagern, ausziehen!

А засурмлять на споло́х, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на сході.

6 Blast ihr zum zweitenmal Lärm, dann sollen die Lager, die gen Süden lagern, ausziehen! Sie sollen Lärm blasen, wenn sie aufbrechen!

А засурмите́ на споло́х удру́ге, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на пі́вдні, — будуть сурмити на споло́х, щоб руша́ли вони.

7 Wenn man aber die Gemeinschaft sammelt, sollt ihr blasen, aber nicht schmettern!

А на скли́кання зборів засурмите, але без сполоху.

8 In die Trompeten sollen nur die Priester, Aarons Söhne, stoßen! Sie seien euch zum ewigen Gebrauch für eure Geschlechter!

А сурми́ти в су́рми бу́дуть Ааронові сини, священики. І ці су́рмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.

9 Wenn ihr Krieg bekommt in eurem Lande mit dem Feind, der euch drängt, und wenn ihr in die Trompeten schmettert, dann wird euer vor dem Herrn, eurem Gott, gedacht, und ihr werdet von euren Feinden befreit.

А коли пі́дете війною в вашому Кра́ю́ на ворога, що гно́бить вас, і засурмите́ на сполох, то ви бу́дете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, — і будете спасені від ваших ворогів.

10 An eurem Siegestag, an euren Festtagen und Neumonden stoßt zu euren Brandopfern in die Hörner sowie zu euren Dankopfern, daß sie von eurem Gott euch angerechnet werden! Ich, der Herr, bin euer Gott."

А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите́ в ті су́рми на ваших цілопа́леннях та на мирних жертвах ваших, — і вони будуть вам на при́гад перед лицем вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш!“

11 Im zweiten Jahre, am zwanzigsten des zweiten Monats, stieg die Wolke von der Zeugniswohnung auf.

І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця підняла́ся хмара з-над скинії свідо́цтва.

12 Da zogen die Israeliten zugweise aus der Wüste Sinai fort. Die Wolke aber ließ sich in der Wüste Paran nieder.

I рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на похо́ди свої, і хмара спинилася в пустині Паран.

13 So zogen sie erstmals auf das Geheiß des Herrn an Moses weiter.

І рушили вони вперше за Господнім нака́зом через Мойсея.

14 Zuerst zog das Lagerbanner der Judasöhne aus, Schar für Schar, an der Spitze seiner Schar Nachson, Amminadabs Sohn.

І найперш рушив пра́пор табо́ру синів Юдиних за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Нахшон, син Аммінадавів.

15 An der Spitze der Stammesschar der Issakarsöhne war Netanel, Suars Sohn.

А над ві́йськом пле́мени синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.

16 An der Spitze der Stammesschar der Zabulonsöhne war Eliab, Chelons Sohn.

А над військом племени Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.

17 Dann ward die Wohnung abgebrochen. Da zogen die Söhne Gersons und Meraris, die Träger der Wohnung, ab.

І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії́ скинії.

18 Dann brach das Lagerbanner Rubens auf, Schar für Schar. An der Spitze seiner Schar war Elisur, Sedeurs Sohn.

І рушив пра́пор табо́ру Рувима за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.

19 An der Spitze der Stammesschar der Simeonsöhne war Selumiel, Surisaddais Sohn.

А над військом племени Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.

20 An der Spitze der Stammesschar der Dansöhne war Eljasaph, Deuels Sohn.

А над військом племени Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.

21 Dann zogen die Kehatiter, die Träger des Heiligtumes, ab. Sie erstellten die Wohnung bis zu ihrer Ankunft.

І рушили сини Кегатові, носії́ святині, та й поставили скинію до прихо́ду їх, усіх інших.

22 Dann brach das Lagerbanner der Ephraimsöhne auf, Schar für Schar. An der Spitze seiner Schar Elisama, Ammihuds Sohn.

І рушив пра́пор табо́ру синів Єфремових за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.

23 An der Spitze der Stammesschar der Manassesöhne war Gamliel, Pedahsurs Sohn.

А над військом племени синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.

24 An der Spitze der Stammesschar der Benjaminsöhne war Abidan, Gideonis Sohn.

А над військом племени Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.

25 Dann brach das Lagerbanner der Dansöhne auf. Dies war die Nachhut für alle Lager, Schar für Schar. An der Spitze der Schar war Achiezer, Ammisaddais Sohn.

І рушив пра́пор табо́ру синів Данових — як задня сторожа для всіх табо́рів — за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.

26 An der Spitze der Stammesschar der Assersöhne war Pagiel, Okrans Sohn.

А над військом племени Асирових синів — Паґ'іїл, син Охрана.

27 An der Spitze der Stammesschar der Naphtalisöhne war Achira, Enans Sohn.

А над військом племени синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.

28 Dies sind die Auszüge der Israeliten, Schar für Schar. So zogen sie dahin.

Оце похо́ди Ізраїлевих синів за їхніми військо́вими відділами. І рушили вони.

29 Da sprach Moses zu Reuels Sohn Chobab, dem Midianiter, Mosis Schwiegervater: "Wir ziehen nach dem Ort, von dem der Herr gesagt: 'Ich geb ihn euch.' Zieh mit uns! Wir wollen dir Gutes tun. Der Herr hat ja Israel alles Gute verheißen."

І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіяні́тянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: „Ми руша́ємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, — і ми зробимо тобі добро́, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля“.

30 Er sprach zu ihm: "Ich gehe nicht mit. Ich gehe wieder in mein Land und zu meiner Verwandtschaft."

Та той відказав йому: „Не піду́, але піду́ до кра́ю свого та до місця своєї ба́тьківщини“.

31 Da sprach er: "Verlaß uns doch nicht! Du weißt am besten, wo wir in der Wüste uns lagern können. Sei uns Auge!

А Мойсей відказав: „Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборува́ння в пустині, то будеш нам очима.

32 Gehst du mit uns, dann tun wir dir Gutes mit all dem, was der Herr uns geben wird."

І станеться, коли пі́деш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчи́нимо тобі“.

33 So zogen sie von dem Berge des Herrn drei Tagereisen weiter, und die Bundeslade des Herrn zog vor ihnen her, einen Ruheort für sie zu erkunden.

І рушили вони від Господньої гори триденною доро́гою. А ковче́г заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб ви́відати для них місце спини́тися.

34 Die Wolke des Herrn aber stand über ihnen bei Tage, als sie aus dem Lager zogen.

А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру.

35 Als die Lade auszog, sprach Moses: "Auf! Herr! Zerstieben sollen Deine Feinde und Deine Hasser vor Dir fliehen!"

І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: „Устань же, о Господи, і хай розпоро́шаться Твої вороги́, і хай повтікають Твої ненави́сники з-перед Твойо́го лиця“.

36 Und als sie ruhte, sprach er: "Heimkehre, Herr, der unermeßlich Israel liebt!"

А коли він ставав, то говорив: „Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!“