2 Samuel 22
1 David dichtete für den Herrn die Worte dieses Liedes, zu der Zeit, da ihn der Herr aus der Hand aller seiner Feinde und besonders aus der des Saul befreite.
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 Er sprach: "Ein Fels ist mir der Herr und eine Rettungsburg,
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 mein Gott mein Hort, wo ich mich berge, mein Schild, mein sieghaft Horn und meine Feste.
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 'Gepriesen sei der Herr!' das einzig rufe ich und bin von meinen Feinden schon erlöst.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 Schon hatten Todesfluten mich umgeben; mich schreckten des Verderbens Ströme.
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol h7585)
7 Da rief ich in der Not zum Herrn und schrie zu meinem Gott um Hilfe. Er hört in seinem Tempel meine Stimme, und mein Geschrei dringt ihm zu Ohren.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 Die Erde schütterte und bebte; des Himmels Festen zitterten und wankten. Er war ergrimmt.
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 Aufquoll aus seiner Nase Rauch; aus seinem Munde sprühte Feuer, und eine Glut ward von ihm ausgesprüht.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 Den Himmel neigte er und fuhr herab, tief Dunkel unter seinen Füßen.
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 Er fuhr auf einem Cherub, flog einher, auf Windesflügeln schwebend.
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 Zur Hülle nahm er Dunkel rings um sich und Wasserflut und dicht Gewölk.
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 An seiner Nähe Glanz entzündeten sich Feuerströme.
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 Der Herr im Himmel donnerte; der Höchste ließ die Stimme dröhnen.
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 Und Pfeile schoß er ab nach allen Seiten und warf die Blitze hin in regelloser Wahl.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 Des Meeres Betten zeigten sich; der Erde Gründe wurden bloßgelegt vor dem Gedroh des Herrn, vor seinem Zornesschnauben.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 Herab griff er und faßte mich und zog mich aus gewaltigen Gewässern,
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 entriß mich meinen argen Feinden und meinen überlegnen Hassern,
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 die mich an meinem Unglückstage überfielen. So wurde mir der Herr zur Stütze.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 Er führte mich hinaus ins Freie, befreite mich, weil er an mir Gefallen fand.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 Der Herr vergalt mir so nach meiner Rechtlichkeit und lohnte mir nach meiner Hände Reinheit.
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 Denn immer halte ich des Herren Wege und frevle nimmer gegen meinen Gott,
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 denn alle seine Rechte habe ich vor Augen und lasse seine Satzungen nicht aus dem Sinn.
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 Ich habe ihm mich ungeteilt ergeben und mich vor meiner Lieblingssünde wohl gehütet.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 Darum vergalt der Herr mir auch nach meiner Rechtlichkeit, nach meiner ihm bekannten Reinheit.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 Du bist dem Holden hold, dem Treugesinnten treugesinnt,
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 verfährst mit Reinen rein, doch böse mit dem Bösen.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 Dem armen Volke stehst Du bei; doch auf den Stolzen senkst Du Deine Augen.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 Du bist mein Licht, Du Herr, Du Herr, mein Gott, der meine Finsternis erhellt.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 Mit Dir erstürme ich die Wälle; und Mauern überspringe ich mit meinem Gott.
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 Truglos ist Gottes Weg; geläutert ist das Wort des Herrn, ein Schild für alle, die zu ihm sich flüchten.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 Denn wer ist Gott, wenn nicht der Herr? Wer sonst ein Hort als unser Gott?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 Das ist der Gott, der meine feste Zuflucht ist, der unbehindert seines Weges eilt,
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 der gleich den Rehen meine Füße macht und mich auf meine Höhen stellt,
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 der meine Hände kämpfen lehrt und meine Arme eherne Bogen spannen läßt.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 Du reichst mir Deinen Siegesschild, und Deine Rechte stützet mich, und Deine Stärkung macht mich kräftig.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Und meinen Schritten gibst Du weiten Raum, und meine Knöchel wanken nicht.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 Ich setze meinen Feinden nach und greife sie und kehre nicht zurück, bis daß ich sie vernichtet habe.
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 Ich schlage sie, daß sie sich nimmermehr erheben, und daß sie unter meinen Füßen liegen.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 Du gürtest mich mit Kraft zum Kampfe, und meine Gegner beugst Du unter mich.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 Und meiner Feinde Rücken zeigst Du mir, daß ich vertilge meine Hasser.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 Sie rufen - niemand hilft - zum Herrn; er hört sie nicht.
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 Und ich zermalme sie wie Staub vorm Winde; zerstampfe sie gleich Gassenkot.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 Du rettest mich vor Tausenden von Kriegervölkern; zum Haupt von Heiden machst Du mich; mir unbekannte Leute dienen mir.
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 Des Auslands Söhne schmeicheln mir; aufs Hörensagen leisten sie mir schon Gehorsam,
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 und andere Fremdlinge verschwinden und sitzen zitternd in Verstecken.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 Lebendig ist der Herr und hochgepriesen als mein Hort, und als mein hilfereicher Gott steht hoch er da.
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 Gott, der Du mir verhilfst zur Rache und Völker mir zu Füßen legst,
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 der Du vor meinen Feinden mich errettest, Du machst mich fürder meinen Gegnern unerreichbar und rettest mich vor Wüterichen.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 dafür lobpreise ich Dich bei den Heiden, Herr, und singe also Deinem Namen:
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 'Heilvoller Turm für seinen König, der David, den er salbte, Huld erweist und seinem Stamme ewiglich.'"
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
