Luc 2
1 Or il advint en ce temps-là qu'un décret fut promulgué par l'empereur Auguste pour le recensement de toute la terre.
У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення.
2 Ce fut un premier recensement qui eut lieu pendant que Quirinius gouvernait la Syrie.
Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією.
3 Et tous allaient se faire enregistrer, chacun dans sa propre ville.
І всі пішли записатися, кожний до свого міста.
4 Joseph aussi monta de Galilée, de la ville de Nazareth, en Judée, dans la ville de David qui est appelée Bethléem, parce qu'il était de la famille et de la branche de David,
Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида.
5 afin de se faire enregistrer avec Marie qui lui avait été fiancée, laquelle était enceinte.
Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна.
6 Or il advint, pendant qu'ils étaient là, que le moment où elle devait accoucher arriva,
І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити.
7 et elle mit au monde son fils premier-né, et elle l'emmaillota, et elle le coucha dans une crèche, parce qu'ils n'avaient pas de place dans l'hôtellerie.
І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.
8 Et il y avait aux champs dans la même contrée des bergers qui passaient les veilles de la nuit à garder leur troupeau.
Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару.
9 Et un ange du Seigneur apparut au-dessus d'eux, et la gloire du Seigneur les enveloppa de lumière, et ils furent saisis d'une très grande crainte.
Аж ось ангел Господа з’явився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх.
10 Et l'ange leur dit: « Ne craignez point; car, voici, je vous apporte une bonne nouvelle qui sera pour tout le peuple le sujet d'une grande joie:
І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу!
11 c'est qu'aujourd'hui vous est né, dans la ville de David, un sauveur, qui est Christ le Seigneur;
Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь!
12 et ce qui en sera pour vous un signe, c'est que vous trouverez un enfant emmailloté et couché dans une crèche. »
І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».
13 Et aussitôt se joignit à l'ange une multitude de l'armée du ciel, louant Dieu et disant:
І раптом разом з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи:
14 « Gloire à Dieu dans les lieux très-hauts! Et paix sur la terre parmi les hommes de prédilection! »
«Слава Богу на небесах, а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!»
15 Et il advint, lorsque les anges les eurent quittés pour regagner le ciel, que les bergers se disaient les uns aux autres: « Eh bien! allons jusques à Bethléem, et voyons l'accomplissement de cette parole que le Seigneur nous a fait connaître. »
Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».
16 Et ils vinrent en toute hâte, et ils trouvèrent Marie et Joseph, et le petit enfant couché dans la crèche.
І пішли вони швидко [до Віфлеєма] й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла.
17 Or, après l'avoir vu, ils firent connaître ce qui leur avait été dit touchant ce petit enfant.
Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину.
18 Et tous les auditeurs furent émerveillés de ce que leur disaient les bergers.
Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього.
19 Mais Marie retenait toutes ces paroles, en les méditant dans son cœur.
Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними.
20 Et les bergers s'en retournèrent, glorifiant et louant Dieu de tout ce qu'ils avaient ouï et vu conformément à ce qui leur avait été dit.
І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано.
21 Et, lorsque les huit jours au bout desquels on devait le circoncire furent accomplis, on lui donna aussi le nom de Jésus, qu'avait indiqué l'ange avant qu'il eût été conçu dans le sein de sa mère.
Восьмого дня, коли настав час обрізати [Дитя], назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі.
22 Et, lorsque le temps de leur purification fut accompli selon la loi de Moïse, ils le conduisirent à Jérusalem, pour le présenter au Seigneur,
І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом,
23 conformément à ce qui est écrit dans la loi du Seigneur, que tout mâle premier-né sera consacré au Seigneur,
як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».
24 et pour offrir en sacrifice, selon ce qui est prescrit dans la loi du Seigneur, un couple de tourterelles ou deux jeunes colombes.
За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».
25 Et voici, il y avait à Jérusalem un homme dont le nom était Siméon; et cet homme était juste et pieux, vivant dans l'attente de la consolation d'Israël; et l'Esprit saint reposait sur lui.
Був тоді в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому.
26 Et il avait été informé par l'Esprit saint qu'il ne verrait pas la mort avant d'avoir vu le Christ du Seigneur.
І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього.
27 Et il vint dans le temple par l'inspiration de l'Esprit; et lorsque les parents amenèrent le petit enfant Jésus, pour accomplir à son égard les usages de la loi,
[Керований] Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,
28 ce fut lui qui le reçut dans ses bras, et il bénit Dieu et dit:
він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив:
29 « Maintenant, ô Souverain, Tu renvoies Ton esclave en paix, selon Ta parole;
«А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром, за словом Твоїм,
30 car mes yeux ont vu Ton salut,
бо побачили очі мої спасіння Твоє,
31 que Tu as préparé à la face de tous les peuples,
яке Ти приготував перед обличчям усіх народів,
32 comme une lumière qui doit être révélée aux gentils, et comme la gloire de Ton peuple d'Israël. »
світло одкровення для язичників і славу народу Твого Ізраїлю».
33 Et son père et sa mère étaient émerveillés de ce qu'on disait de lui.
Батько та мати [Ісуса] дивувалися сказаному про Нього.
34 Et Siméon les bénit, et dit à Marie sa mère: « Voici, celui-ci est destiné à amener la chute et le relèvement de plusieurs en Israël, et à être un signe qui sera contredit,
Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його: «Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя,
35 (et une épée transpercera ta propre âme), afin que du fond de plusieurs cœurs des pensées soient mises au jour. »
так що думки багатьох сердець розкриються. І навіть душу твою пройме меч».
36 Et là se trouvait Anne, prophétesse, fille de Phanouel de la tribu d'Aser. Cette femme (fort avancée en âge, puisqu'après avoir vécu avec un mari sept ans depuis sa virginité,
Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження,
37 elle avait atteint dans son veuvage l'âge de quatre-vingt-quatre ans), cette femme qui ne bougeait du temple, où elle rendait à Dieu nuit et jour un culte par des jeûnes et des prières,
а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі.
38 et qui était survenue en ce moment même, adressait des actions de grâces à Dieu et parlait de Lui à tous ceux qui attendaient la rédemption de Jérusalem.
Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього.
39 Et lorsqu'ils eurent accompli tout ce qui était prescrit par la loi du Seigneur, ils retournèrent en Galilée dans leur ville de Nazareth.
І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета.
40 Cependant le petit enfant grandissait et se fortifiait, étant rempli de sagesse; et la grâce de Dieu était sur lui.
Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
41 Et ses parents se rendaient, chaque année à Jérusalem lors de la fête de Pâque.
Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
42 Et quand il eut douze ans, comme ils étaient montés selon la coutume de la fête,
Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними.
43 et qu'après en avoir célébré les divers jours, ils s'en retournaient, le jeune Jésus resta à Jérusalem, et ses parents ne s'en aperçurent point;
Коли ж закінчилися дні [свята] і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це.
44 mais croyant qu'il était dans la caravane, ils firent une journée de chemin et ils le cherchaient parmi leurs parents et connaissances;
Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих.
45 et ne l'ayant pas trouvé, ils retournèrent à Jérusalem à sa recherche.
І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його.
46 Et il advint qu'au bout de trois jours ils le trouvèrent dans le temple assis au milieu des docteurs, les écoutant et les interrogeant.
Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
47 Et tous étaient stupéfaits de son intelligence et de ses réponses.
Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям.
48 Et l'ayant vu, ils furent consternés, et sa mère lui dit: « Mon enfant, pourquoi as-tu agi ainsi envers nous? Voici, ton père et moi nous te cherchons avec angoisse. »
Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього: ―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе.
49 Et il leur dit: « Pourquoi me cherchiez-vous? Ne saviez-vous pas qu'il faut que je m'occupe des affaires de mon Père? »
Але Він відповів їм: ―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю?
50 Et ils ne comprirent pas ce qu'il leur avait dit.
Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав.
51 Puis il descendit avec eux et vint à Nazareth; et il leur était soumis. Et sa mère retenait toutes choses en son cœur.
Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці.
52 Et Jésus progressait en sagesse, et en stature, et en grâce, devant Dieu et devant les hommes.
Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.
