Psaumes 90

1 Prière de Moïse, homme de Dieu. Seigneur, tu as été pour nous une retraite d'âge en âge.

Молитва Мойсея, чоловіка Божого.

2 Avant que les montagnes fussent nées et que tu eusses formé la terre et le monde, d'éternité en éternité, tu es Dieu.

Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!

3 Tu fais retourner l'homme à la poussière; et tu dis: Fils des hommes, retournez!

Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“

4 Car mille ans à tes yeux sont comme le jour d'hier quand il est passé, et comme une veille dans la nuit.

Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.

5 Tu les emportes, semblables à un songe; ils sont au matin comme une herbe qui passe;

Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:

6 Elle fleurit le matin et elle se fane; le soir on la coupe et elle sèche.

уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!

7 Car nous sommes consumés par ta colère, et nous sommes troublés par ton courroux.

Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —

8 Tu as mis devant toi nos iniquités, et devant la clarté de ta face nos fautes cachées.

Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!

9 Car tous nos jours s'en vont par ta colère; nous consumons nos années comme une pensée.

Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.

10 Les jours de nos années reviennent à soixante-dix ans et pour les plus vigoureux, à quatre-vingts ans; et le plus beau de ces jours n'est que peine et tourment; car il s'en va bientôt, et nous nous envolons.

Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.

11 Qui connaît la force de ton courroux et ton indignation, selon la crainte qui t'est due?

Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!

12 Enseigne-nous à compter nos jours, tellement que nous puissions avoir un cœur sage.

Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!

13 Reviens, Éternel, jusques à quand? Aie compassion de tes serviteurs!

Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!

14 Dès le matin, rassasie-nous de ta bonté, afin que nous nous réjouissions et que nous soyons joyeux tout le long de nos jours.

Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!

15 Réjouis-nous au prix des jours où tu nous as affligés et des années où nous avons vu des maux.

Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!

16 Que ton œuvre se montre à tes serviteurs, et ta gloire sur leurs enfants!

Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,

17 Et que la bienveillance de l'Éternel notre Dieu soit sur nous! Affermis pour nous l'œuvre de nos mains; oui, affermis l'œuvre de nos mains.

і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!