Luc 20
1 Un de ces jours-là, comme Jésus enseignait le peuple dans le temple, et lui annonçait la bonne nouvelle, les sacrificateurs et les scribes accompagnés des anciens survinrent,
І сталось одного з тих днів, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
2 et s'adressèrent à lui, disant: «Dis-nous de quel droit tu fais ces choses, et qui t'a donné ce droit?»
і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
3 Jésus leur répondit: «Je vous ferai aussi une question;
Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть мені:
4 dites-moi: «Le baptême de Jean venait-il du ciel ou des hommes?»
Хрещеннє Йоанове з неба було чи від людей?
5 Mais ils firent entre eux cette réflexion: Si nous disons «du ciel, » il dira: Pourquoi n'y avez-vous pas cru?
Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
6 et si nous disons «des hommes, » tout le peuple nous lapidera, car il est persuadé que Jean était un prophète!
Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
7 Ils répondirent qu'ils ne savaient d'où il venait.
І відказали, що не знають, звідкіля.
8 Et Jésus leur dit: «Moi non plus, je ne vous dirai pas de quel droit je fais ces choses.»
А Ісус Їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
9 Il se mit à adresser au peuple cette parabole: «Un homme avait planté une vigne; il l'afferma à des vignerons, et quitta le pays pour un temps assez long.
Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й від'їхав на довгий час.
10 A l'époque des vendanges, il envoya un serviteur vers les vignerons pour qu'ils lui donnent une part de la récolte; mais les vignerons le battirent, et le renvoyèrent les mains vides.
І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожні.
11 Il envoya un second serviteur; ils le battirent aussi, le maltraitèrent indignement, et le renvoyèrent les mains vides.
І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожні,
12 Il en envoya encore un troisième; ils le blessèrent aussi, et le chassèrent.
І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
13 Le maître de la vigne se dit: «Que faire? Je vais envoyer mon fils bien-aimé; peut-être qu'en le voyant, ils le respecteront.»
Рече ж пан виноградинка: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
14 Mais, quand les vignerons le virent, ils se dirent entre eux: «C'est l'héritier; tuons-le, pour que l'héritage soit à nous.»
Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходімо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
15 Là-dessus, ils le jetèrent hors de la vigne, et le tuèrent. Que leur fera donc le maître de la vigne?
І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
16 Il viendra, fera périr ces vignerons, et donnera la vigne à d'autres.» A ces mots, le peuple dit: «A Dieu ne plaise!»
Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
17 Mais Jésus jetant les yeux sur eux, dit: «Que signifie donc cette parole de l'Ecriture: «La pierre que les constructeurs avaient mise au rebut, est devenue la pierre angulaire?»
Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі; сей став ся головою угла?
18 Quiconque tombera sur cette pierre, s'y brisera; et elle écrasera celui sur qui elle tombera.»
Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
19 Les scribes et les principaux sacrificateurs désiraient se saisir de lui sur l'heure, mais la crainte du peuple les retint: ils avaient compris que c'était à eux que s'adressait cette parabole.
І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо що до них приповість сю сказав.
20 Ils ne perdirent pas Jésus de vue, et envoyèrent des personnes insidieuses, qui contrefaisaient les justes, afin de le surprendre dans ses paroles, et de le livrer aux magistrats et au pouvoir du gouverneur.
І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.
21 Elles lui posèrent cette question: «Maître, nous savons que tu parles et enseignes comme il faut, et que tu ne fais pas acception de personnes, mais que tu enseignes en toute vérité la voie de Dieu.
І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правді на путь Божий наставляєш.
22 Nous est-il permis, ou non, de payer le tribut à César?»
Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
23 Mais Jésus ayant démêlé leur fourberie, leur dit:
Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокутуєте?
24 «Montrez-moi un denier?... De qui porte-il l'effigie et la légende?» Ils répondirent: «De César.»
Покажіть менї денария. Чиє мав обличчє і надпись? Озвавшися ж сказали: Кесареве.
25 — «Eh bien! leur dit-il, rendez à César ce qui est à César, et à Dieu ce qui est à Dieu.»
Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
26 Ils ne purent lui arracher aucune parole compromettante devant le peuple, et, surpris de sa réponse, ils gardèrent le silence.
І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
27 Quelques sadducéens, gens qui prétendent qu'il n'y a point de résurrection, vinrent vers Jésus, et lui posèrent cette question:
Приступивши ж тоді деякі з Садукеїв, котрі перечять, шо є воекресеннє, питали Його,
28 «Maître, Moïse nous a donné cette loi: «Si un frère marié meurt, et meurt sans enfants, que son frère épouse sa femme et suscite lignée à son frère.»
говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездітний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
29 Il y avait donc sept frères: le premier s'étant marié, mourut sans enfants.
Сім оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездітний.
30 Le second, puis le troisième épousèrent la veuve.
І взяв другий жінку, та й сей умер бездітний.
31 Il en fut de même des sept; ils moururent tous, sans laisser d'enfants.
І третій узяв її, та й не зоставили дітей, і повмирали.
32 Ensuite, la femme mourut aussi.
Опісля ж усїх умерла й жінка.
33 Duquel d'entre eux sera-t-elle donc la femme dans la résurrection, car les sept frères l'ont eue pour femme.»
Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сім бо мали її за жінку.
І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж: (aiōn g165)
35 mais ceux qui seront jugés dignes d'avoir part au siècle à venir, et à la résurrection d'entre les morts, ne se marieront point; (aiōn g165)
которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж: (aiōn g165)
36 car ils ne peuvent même pas mourir, puisqu'ils sont comme les anges, et qu'ils sont fils de Dieu, étant fils de la résurrection.
бо ані вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
37 Que les morts ressuscitent, c'est ce que Moïse même a indiqué dans le passage où il parle du buisson; lorsqu'il appelle le Seigneur «le Dieu d'Abraham, le Dieu d'Isaac et le Dieu de Jacob; »
А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
38 Dieu n'est pas Dieu des morts, mais Dieu des vivants, car ils sont tous vivants pour lui.»
Бог же не мертвих а живих, всї бо Йому живуть.
39 Quelques scribes, ayant pris la parole, dirent: «Maître, tu as bien parlé.»
Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
40 En effet, on n'osait plus lui poser une seule question.
І більш не сьміли питати Його нї про що.
41 Jésus leur dit: «Comment dit-on que le Messie est fils de David,
Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
42 quand David dit, lui-même, dans le livre des Psaumes: «Le Seigneur a dit à mon Seigneur: Assieds-toi à ma droite,
А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене,
43 jusqu’à ce que j’aie fait de tes ennemis ton marchepied?»
доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
44 Puis donc que David l'appelle «Seigneur, » comment est-il son fils?»
Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
45 Il dit à ses disciples en présence de tout le peuple, qui l’écoutait:
Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
46 «Gardez-vous des scribes, qui aiment à se promener en robes, qui recherchent les salutations dans les places publiques, les premiers sièges dans les synagogues et les premières places dans les repas:
Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
47 ces gens qui dévorent les maisons des veuves, sous prétexte de longues prières, seront jugés d'autant plus sévèrement.»
що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
