Jean 13
1 Or avant la Fête de Pâque, Jésus sachant que son heure était venue pour passer de ce monde au Père, comme il avait aimé les siens, qui étaient au monde, il les aima jusqu'à la fin.
Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, - любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.
2 Et après le souper, le Démon ayant déjà mis au cœur de Judas Iscariot, [fils] de Simon, de le trahir;
І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,
3 [Et] Jésus sachant que le Père lui avait donné toutes choses entre les mains, et qu'il était venu de Dieu, et s'en allait à Dieu;
знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,
4 Se leva du souper, et ôta sa robe, et ayant pris un linge, il s'en ceignit.
устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.
5 Puis il mit de l'eau dans un bassin, et se mit à laver les pieds de ses Disciples, et à les essuyer avec le linge dont il était ceint.
Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.
6 Alors il vint à Simon Pierre; mais Pierre lui dit: Seigneur me laves-tu les pieds?
Приводить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?
7 Jésus répondit, et lui dit: tu ne sais pas maintenant ce que je fais, mais tu le sauras après ceci.
Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.
8 Pierre lui dit: tu ne me laveras jamais les pieds. Jésus lui répondit: si je ne te lave, tu n'auras point de part avec moi. (aiōn g165)
Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною. (aiōn g165)
9 Simon Pierre lui dit: Seigneur, non seulement mes pieds, mais aussi les mains et la tête.
Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.
10 Jésus lui dit: celui qui est lavé, n'a besoin sinon qu'on lui lave les pieds, et [alors] il est tout net; or vous êtes nets, mais non pas tous.
Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.
11 Car il savait qui était celui qui le trahirait; c'est pourquoi il dit: vous n'êtes pas tous nets.
Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.
12 Après donc qu'il eut lavé leurs pieds, il reprit ses vêtements, et s'étant remis à table, il leur dit: savez-vous bien ce que je vous ai fait?
Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?
13 Vous m'appelez Maître et Seigneur; et vous dites bien: car je le suis.
Ви звете мене Учителем і Господем, і добре кажете, се бо я.
14 Si donc moi, qui suis le Seigneur et le Maître, j'ai lavé vos pieds, vous devez aussi vous laver les pieds les uns des autres.
Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
15 Car je vous ai donné un exemple, afin que comme je vous ai fait, vous fassiez de même.
Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
16 En vérité, en vérité je vous dis: que le serviteur n'est point plus grand que son maître, ni l'ambassadeur plus grand que celui qui l'a envoyé.
Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
17 Si vous savez ces choses, vous êtes bienheureux, si vous les faites.
Коли се знаєте, то блаженні ви, воли робити мете се.
18 Je ne parle point de vous tous, je sais ceux que j'ai élus, mais il faut que cette Ecriture soit accomplie, [qui dit]: celui qui mange le pain avec moi, a levé son talon contre moi.
Не про всіх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
19 Je vous dis ceci dès maintenant, [et] avant qu'il arrive, afin que quand il sera arrivé, vous croyiez que c'est moi [que le Père a envoyé].
Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я,
20 En vérité, en vérité je vous dis: si j'envoie quelqu'un, celui qui le reçoit, me reçoit; et celui qui me reçoit, reçoit celui qui m'a envoyé.
Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
21 Quand Jésus eut dit ces choses, il fut ému dans son esprit, et il déclara, et dit: en vérité, en vérité je vous dis, que l'un de vous me trahira.
Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
22 Alors les Disciples se regardaient les uns les autres, étant en perplexité duquel il parlait.
Ззирались тодї між собою ученики, сумніваючись, про кого Він говорить.
23 Or un des Disciples de Jésus, celui que Jésus aimait, était à table en son sein;
Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
24 Et Simon Pierre lui fit signe de demander qui était celui dont [Jésus] parlait.
Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.
25 Lui donc étant penché dans le sein de Jésus, lui dit: Seigneur, qui est-ce?
Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?
26 Jésus répondit: c'est celui à qui je donnerai le morceau trempé; et ayant trempé le morceau, il le donna à Judas Iscariot, [fils] de Simon.
Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.
27 Et après le morceau, alors Satan entra en lui; Jésus donc lui dit: fais bientôt ce que tu fais.
А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.
28 Mais aucun de ceux qui étaient à table ne comprit pourquoi il lui avait dit cela.
Сього не зрозумів ніхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.
29 Car quelques-uns pensaient qu'à cause que Judas avait la bourse, Jésus lui eût dit: achète ce qui nous est nécessaire pour la Fête; ou qu'il donnât quelque chose aux pauvres.
Деякі бо думали, - яко ж бо скриньку мав Юда, - що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.
30 Après donc que [Judas] eut pris le morceau, il partit aussitôt; or il était nuit.
Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.
31 Et comme il fut sorti, Jésus dit: maintenant le Fils de l'homme est glorifié; et Dieu est glorifié en lui.
Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.
32 Que si Dieu est glorifié en lui, Dieu aussi le glorifiera en soi-même, et même bientôt il le glorifiera.
Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
33 Mes petits enfants, je suis encore pour un peu de temps avec vous; vous me chercherez, mais comme j'ai dit aux Juifs, que là où je vais ils n'y pouvaient venir, je vous le dis aussi maintenant.
Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.
34 Je vous donne un nouveau commandement, que vous vous aimiez l'un l'autre, [et] que comme je vous ai aimés, vous vous aimiez aussi l'un l'autre.
Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.
35 En ceci tous connaîtront que vous êtes mes Disciples, si vous avez de l'amour l'un pour l'autre.
По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
36 Simon Pierre lui dit: Seigneur! où vas-tu? Jésus lui répondit: là où je vais, tu ne me peux maintenant suivre, mais tu me suivras ci-après.
Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдещ за мною.
37 Pierre lui dit: Seigneur! pourquoi ne te puis-je pas maintenant suivre? j'exposerai ma vie pour toi.
Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.
38 Jésus lui répondit: tu exposeras ta vie pour moi? En vérité, en vérité je te dis, que le coq ne chantera point, que tu ne m'aies renié trois fois.
Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.
