Actes 15
1 Quelques hommes descendirent de Judée et enseignèrent aux frères: « Si vous n'êtes pas circoncis selon la coutume de Moïse, vous ne pouvez pas être sauvés. »
І, поприходивши деякі з Юдеї, навчали братів: що коли не обріжетесь по звичаю Мойсейовому, не можете спасти ся.
2 Paul et Barnabas n'ayant pas manqué de discuter avec eux, ils chargèrent Paul, Barnabas et quelques autres d'entre eux de monter à Jérusalem pour consulter les apôtres et les anciens sur cette question.
Як же почав ся спір і немале змаганнє Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павел та Варнава і деякі инші з них пійшли до апостолів та старших у Єрусалим ради сього питання.
3 Après avoir été envoyés par l'assemblée, ils traversèrent la Phénicie et la Samarie, annonçant la conversion des païens. Ils causèrent une grande joie à tous les frères.
Вони ж, послані від церкви, проходили Финикию та Самарию, оповідуючи про наверненнє поган; і зробили великі радощі всїм братам.
4 Arrivés à Jérusalem, ils furent reçus par l'assemblée, les apôtres et les anciens, et ils racontèrent tout ce que Dieu avait fait avec eux.
Прийшовши ж у Єрусалим, прийняті були від церкви і апостолів і старших, і сповістили про все, що Бог з ними зробив.
5 Mais quelques-uns de la secte des pharisiens croyants se levèrent, disant: « Il faut les circoncire et leur ordonner d'observer la loi de Moïse. »
Устали ж деякі з єресї Фарисейської, що увірували, кажучи, що треба обрізати їх та наказати, щоб хоронили закон Мойсеїв.
6 Les apôtres et les anciens se réunirent pour délibérer sur cette question.
І зібрались апостоли та старші вглянути в сю річ.
7 Après avoir longuement discuté, Pierre se leva et leur dit: « Frères, vous savez qu'il y a longtemps que Dieu a fait un choix parmi vous, afin que, par ma bouche, les nations entendent la parole de la Bonne Nouvelle et croient.
Як же постало велике змаганнє, вставши Петр, рече до них: Мужі брати, ви знаєте, що з давніх днїв Бог між нами вибрав мене, щоб через мої уста погане чули слово благовістя, та й увірували.
8 Dieu, qui connaît les cœurs, a rendu témoignage à leur sujet, en leur donnant le Saint-Esprit, comme il l'a fait pour nous.
І Бог, що знав серця, сьвідкував їм, давши їм Духа сьвятого, як нам,
9 Il n'a fait aucune différence entre nous et eux, purifiant leurs cœurs par la foi.
і не розріжнив нічого між нами й ними, вірою очистивши серця їх.
10 Maintenant donc, pourquoi tentez-vous Dieu, en mettant sur le cou des disciples un joug que ni nos pères ni nous n'avons pu porter?
Тепер же чого спокутуєте Бога, щоб наложив ярмо на шию ученикам, котрого нї батьки наші, ні ми не здолїли носити.
11 Mais nous croyons que nous sommes sauvés par la grâce du Seigneur Jésus, tout comme eux. »
Нї віруємо, що благодаттю Господа Ісуса Христа спасемось, яко ж і вони.
12 Toute la foule gardait le silence, et elle écoutait Barnabas et Paul raconter les signes et les prodiges que Dieu avait faits par eux parmi les nations.
Умовкла ж уся громада, й слухала, як Варнава та Павел оповідували про ознаки та чудеса, що зробив Бог через них між поганами.
13 Après qu'ils eurent gardé le silence, Jacques prit la parole et dit: « Frères, écoutez-moi.
Як же вмовкли вони, озвав ся Яков, говорячи: Мужі брати, вислухайте мене.
14 Siméon a rapporté comment Dieu a d'abord visité les nations pour en tirer un peuple pour son nom.
Симон оповів, як Бог перше зглянув ся, щоб з поган прийняти людей в імя своє.
15 Ceci est conforme aux paroles des prophètes. Comme il est écrit,
З сим сходять ся слова пророчі, яко ж писано:
16 « Après cela, je reviendrai. Je rebâtirai le tabernacle de David, qui est tombé. Je construirai à nouveau ses ruines. Je vais l'ériger
Після сього знов верну ся, і збудую намет Давидів, що впав, і руїни його збудую знов і поставлю його,
17 pour que le reste des hommes cherchent le Seigneur: tous les païens qui sont appelés par mon nom, dit le Seigneur, qui fait toutes ces choses ».
щоб остальні з людей шукали Господа, і всї народи, на котрих призвано імя моє, глаголе Господь, що робить оце все.
Звісні од віку Богові всі діла Його. (aiōn g165)
19 C'est pourquoi je suis d'avis que nous n'importunions pas ceux d'entre les païens qui se convertissent à Dieu,
То ж суджу, що не треба тим докучати, которі від поган обернулись до Бога;
20 mais que nous leur écrivions de s'abstenir de la pollution des idoles, de l'immoralité sexuelle, de ce qui est étranglé et du sang.
а написати їм, нехай удержують ся від ідолських гидот, та блуду, та давленого, та крови.
21 Car Moïse, de génération en génération, a dans chaque ville ceux qui le prêchent, étant lu dans les synagogues chaque sabbat. »
Мойсей бо від стародавніх родів має проповідуючих його по городах, і читаний по школах що-суботи.
22 Alors il parut bon aux apôtres et aux anciens, avec toute l'assemblée, de choisir des hommes parmi eux, et de les envoyer à Antioche avec Paul et Barnabas: Judas, appelé Barsabbas, et Silas, chefs des frères.
Зводили тодї апостоли і старші і вся церква вибраних мужів з між себе післати в Антиохию з Павлом та Варнавою: Юду, названого Варсавою, та Силу, мужів-проводирів мізк братами,
23 Ils écrivirent ces choses de leur main: « Les apôtres, les anciens et les frères, aux frères qui sont d'entre les païens, à Antioche, en Syrie et en Cilicie: salutations.
написавши через руки їх так: Апостоли та старші і брати - братам з поган, що в Антиохиї, і Сириї і Киликиї, радуйте ся.
24 Nous avons appris que quelques-uns de ceux qui sont sortis d'entre nous vous ont troublés par des paroles, et ont troublé vos âmes, en disant: Il faut que vous soyez circoncis et que vous observiez la loi, alors que nous n'avons donné aucun commandement;
Яко ж чули ми, що деякі з між нас вийшовши, потрівожили вас словами і захитали душі ваші, говорячи, щоб обрізувались та хоронили закон, чого ми їм не наказували;
25 il nous a paru bon, après nous être mis d'accord, de choisir des hommes et de vous les envoyer avec nos bien-aimés Barnabas et Paul,
то зводилось нам, зібравшим ся однодушне вибраних мужів післати до вас з любими нашими Варнавою та Павлом,
26 des hommes qui ont risqué leur vie pour le nom de notre Seigneur Jésus-Christ.
людьми, що віддавали душі свої за імя Господа нашого Ісуса Христа.
27 Nous avons donc envoyé Judas et Silas, qui, eux aussi, vous diront de bouche à oreille les mêmes choses.
Післали ми оце Юду та Силу, котрі й самі розкажуть про те словом.
28 Car il a paru bon au Saint-Esprit et à nous-mêmes de ne vous imposer d'autre charge que ces choses nécessaires:
Зводилось бо сьвятому Духу та й нам, ніякої тяготи більш не накладувати вам, опріч сього конечного:
29 que vous vous absteniez des viandes sacrifiées aux idoles, du sang, des animaux étranglés et de l'impudicité, choses dont vous vous garderez bien. Adieu. »
щоб удержувались від жертів ідолам, та крови, та давленого, та блуду. Від чого оберегаючи себе, добре робити мете. Бувайте здорові.
30 Ainsi, après avoir été envoyés, ils arrivèrent à Antioche. Ayant rassemblé la foule, ils remirent la lettre.
Послані ж прийшли в Антиохию і, зібравши громаду, подали посланнє.
31 Après l'avoir lue, ils se réjouirent de cet encouragement.
Прочитавши ж (ті), зраділи від сього потїшення.
32 Judas et Silas, qui étaient eux-mêmes prophètes, encouragèrent les frères par de nombreuses paroles et les fortifièrent.
Юда ж та Сила, будучи самі пророками, многими словами втїшали братів і утверджували.
33 Après avoir passé quelque temps en ces lieux, les frères les renvoyèrent en paix aux apôtres.
Пробувши ж (там якийсь) час, відпущені були з упокоєм од братів до апостолів.
Зводив же Сила зостатись там.
35 Paul et Barnabas restèrent à Antioche, enseignant et prêchant la parole du Seigneur, avec beaucoup d'autres personnes.
Павел же та Варнава пробували в Антиохиї, навчаючи та благовіствуючи слово Господнє з многими иншими.
36 Quelques jours plus tard, Paul dit à Barnabé: « Retournons maintenant visiter nos frères dans chaque ville où nous avons annoncé la parole du Seigneur, pour voir comment ils se portent. »
По кількох же днях рече Павел до Варнави: Вернувшись одвідаємо братів наших по всіх городах, де проповідували ми слово Господнє, як вони мають ся.
37 Barnabas avait l'intention d'emmener aussi avec eux Jean, qu'on appelait Marc.
Варнава ж раяв узяти з собою Йоана, званого Марком.
38 Mais Paul ne pensait pas que ce fût une bonne idée d'emmener avec eux quelqu'un qui s'était retiré d'eux en Pamphylie, et qui n'était pas allé avec eux pour faire le travail.
Павло ж не удостоїв брати з собою того, хто одлучивсь од них з Памфилиї, і не пійшов з ними на діло.
39 Alors la dispute devint si vive qu'ils se séparèrent les uns des autres. Barnabas prit Marc avec lui et s'embarqua pour l'île de Chypre,
Постала ж ріжниця, так, що вони розлучились між собою; і Варнава, взявши Марка, поплив у Кипр,
40 mais Paul choisit Silas et partit, recommandé par les frères à la grâce de Dieu.
Павел же, вибравши Силу, пійшов, переданий благодатї Божій від братів,
41 Il parcourut la Syrie et la Cilicie, fortifiant les assemblées.
і проходив Сирию і Киликию, утверджаючи церкви.
