Jobin 36

1 Elihu puhui vielä ja sanoi:

І далі Елігу казав:

2 Odota vielä vähä, minä osoitan sinulle sen; sillä minulla on vielä nyt jotakin Jumalan puolesta sanomista.

„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.

3 Minä tuon minun ymmärrykseni kaukaa, ja osoitan, että minun Luojani on hurskas.

Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.

4 Sillä minun puheessani ei tosin ole petosta, minun ymmärrykseni on vilpitöin sinun edessäs.

Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.

5 Katso, Jumala on voimallinen, ei kuitenkaan hän ketään hylkää: Hän on voimallinen sydämensä väestä.

Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.

6 Jumalatointa ei hän varjele, vaan auttaa köyhää oikeuteen.

Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.

7 Ei hän käännä silmiänsä pois hurskaasta: hän on myös kuningasten kanssa istuimella: hän antaa heidän pysyä alinomati, että he korkiaksi tulevat.

Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.

8 Ja ehkä vangit olisivat jalkapuussa, ja sidottuna surkeuden köysillä:

А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,

9 Niin hän ilmoittaa heille heidän työnsä ja rikoksensa, että he ovat tehneet väkivaltaa,

то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.

10 Ja avaa heidän korvansa kuritukseen, ja sanoo heille, että he kääntyisivät pois vääryydestä.

Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.

11 Jos he kuulevat ja palvelevat häntä, niin he hyvissä päivissä vanhenevat ja ilolla elävät.

Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.

12 Jos ei he kuule, niin he kaatuvat miekalla, ja hukkuvat ennenkuin he sen havaitsevat.

Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.

13 Ulkokullatut kartuttavat vihan: ei he huuda, kuin he vankina ovat;

А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.

14 Niin heidän sielunsa kuolee nuoruudessa, ja heidän elämänsä huorintekiäin seassa.

У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.

15 Mutta vaivaista auttaa hän vaivaisuudessa, ja avaa köyhäin korvan murheessa.

Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.

16 Hän tempaa sinunkin ahdistuksen kidasta avaruuteen, jolla ei pohjaa ole; ja sinun pöydälläs on lepo, täytetty kaikella hyvällä.

Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.

17 Ja sinä olet täydellisesti havaitseva jumalattoman tuomion; mutta tuomio ja oikeus vahvistaa sinun.

Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.

18 Katso, ettei viha ole vietellyt sinua voimassas, eli suuret lahjat ole kääntäneet sinua.

Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.

19 Luuletkos hänen huolivan jalouttas, kultaa eli jonkun väkevyyttä ja varaa?

Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?

20 Ei sinun tarvitse ikävöidä yötä, karatakses ihmisten päälle siallansa.

Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.

21 Kavahda sinuas, ja älä käännä sinuas vääryyteen, niikuin sinä surkeuden tähden ruvennut olet.

Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.

22 Katso, Jumala on korkia voimassansa: kuka on senkaltainen opettaja kuin hän on?

Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?

23 Kuka tutkii hänen tiensä? ja kuka sanoo hänelle: sinä teet väärin?

Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“

24 Muista, ettäs ylistät hänen töitänsä, niinkuin ihmiset veisaavat.

Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,

25 Sillä kaikki ihmiset sen nähneet ovat: Ihmiset näkevät sen kaukaa.

що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.

26 Katso, Jumala on suuri, ja emme tiedä sitä: hänen vuosilukunsa ovat arvaamattomat.

Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!

27 Sillä hän tekee veden pieniksi pisaroiksi, ja ajaa pilvensä kokoon sateeksi,

Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,

28 Että pilvet pisaroitsevat ja vuotavat vahvasti ihmisten päälle.

що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.

29 Koska hän aikoo hajoittaa pilvensä ja majansa jylinän.

Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?

30 Katso, niin hän levittää valkeutensa sen päälle, ja peittää meren syvyyden.

Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,

31 Sillä näillä tuomitsee hän kansan; ja antaa ruokaa runsaasti.

бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.

32 Hän kätkee valkeuden käsissänsä, ja käskee sen palata.

Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.

33 Sen ilmoittaa hänen lähimmäisensä, joka on pitkäisen viha pilvissä.

Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.