Job 36
1 Also Helyu addide, and spak these thingis,
І далі Елігу казав:
2 Suffre thou me a litil, and Y schal schewe to thee; for yit Y haue that, that Y schal speke for God.
„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
3 Y schal reherse my kunnyng fro the bigynnyng; and Y schal preue my worchere iust.
Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
4 For verili my wordis ben with out leesyng, and perfit kunnyng schal be preued to thee.
Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
5 God castith not awei myyti men, sithen he is myyti;
Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
6 but he saueth not wickid men, and he yyueth dom to pore men.
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7 He takith not awei hise iyen fro a iust man; and he settith kyngis in seete with out ende, and thei ben reisid there.
Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
8 And if thei ben in chaynes, and ben boundun with the roopis of pouert,
А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
9 he schal shewe to hem her werkis, and her grete trespassis; for thei weren violent, `ethir rauenours.
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10 Also he schal opene her eere, that he chastise; and he schal speke, that thei turne ayen fro wickidnesse.
Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
11 If thei heren, and kepen, thei schulen fille her daies in good, and her yeris in glorie.
Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
12 Sotheli if thei heren not, thei schulen passe bi swerd, and thei schulen be wastid in foli.
Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
13 Feyneris and false men stiren the ire of God; and thei schulen not crye, whanne thei ben boundun.
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14 The soule of hem schal die in tempest; and the lijf of hem among `men of wymmens condiciouns.
У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
15 He schal delyuere a pore man fro his angwisch; and he schal opene `the eere of hym in tribulacioun.
Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
16 Therfor he schal saue thee fro the streit mouth of the broddeste tribulacioun, and not hauynge a foundement vndur it; sotheli the rest of thi table schal be ful of fatnesse.
Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
17 Thi cause is demed as the cause of a wickid man; forsothe thou schalt resseyue thi cause and doom.
Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
18 Therfor ire ouercome thee not, that thou oppresse ony man; and the multitude of yiftis bowe thee not.
Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
19 Putte doun thi greetnesse with out tribulacioun, and putte doun alle stronge men bi strengthe.
Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
20 Dilaie thou not nyyt, that puplis stie for hem.
Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
21 Be thou war, that thou bowe not to wickidnesse; for thou hast bigunne to sue this wickidnesse aftir wretchidnesse.
Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
22 Lo! God is hiy in his strengthe, and noon is lijk hym among the yyueris of lawe.
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
23 Who mai seke out the weies of God? ethir who dar seie to hym, Thou hast wrouyt wickidnesse?
Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
24 Haue thou mynde, that thou knowist not his werk, of whom men sungun.
Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25 Alle men seen God; ech man biholdith afer.
що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
26 Lo! God is greet, ouercomynge oure kunnyng; the noumbre of hise yeeris is with out noumbre.
Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
27 Which takith awei the dropis of reyn; and schedith out reynes at the licnesse of floodyatis,
Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
28 whiche comen doun of the cloudis, that hilen alle thingis aboue.
що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
29 If he wole stretche forthe cloudis as his tente,
Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
30 and leite with his liyt fro aboue, he schal hile, yhe,
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
31 the herris of the see. For bi these thingis he demeth puplis, and yyueth mete to many deedli men.
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
32 In hondis he hidith liyt; and comaundith it, that it come eft.
Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
33 He tellith of it to his freend, that it is his possessioun; and that he may stie to it.
Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
