Leviticus 24
1 The LORD spoke to Moses, saying,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 “Command the children of Israel, that they bring to you pure olive oil beaten for the light, to cause a lamp to burn continually.
„Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, ви́чавленої оливи з оли́вкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпа́ду.
3 Outside of the veil of the Testimony, in the Tent of Meeting, Aaron shall keep it in order from evening to morning before the LORD continually. It shall be a statute forever throughout your generations.
Поза завісою свідо́цтва в скинії заповіту приряди́ть її Ааро́н від вечора аж до ра́нку перед Господнім лицем наза́вжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!
4 He shall keep in order the lamps on the pure gold lamp stand before the LORD continually.
На чистім свічнику́ прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем наза́вжди.
5 “You shall take fine flour, and bake twelve cakes of it: two tenths of an efah shall be in one cake.
І ві́зьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, — по дві десяті ефи́ буде один кала́ч.
6 You shall set them in two rows, six on a row, on the pure gold table before the LORD.
І покладеш їх у два ряди́, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,
7 You shall put pure frankincense on each row, that it may be to the bread for a memorial, even an offering made by fire to the LORD.
і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа.
8 Every Sabbath day he shall set it in order before the LORD continually. It is an everlasting covenant on the behalf of the children of Israel.
Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем за́вжди, від Ізраїлевих синів, вічний запові́т.
9 It shall be for Aaron and his sons. They shall eat it in a holy place; for it is most holy to him of the offerings of the LORD made by fire by a perpetual statute.”
І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняни́х жертов Господніх. Це вічна постанова“.
10 The son of an Israelite woman, whose father was an Egyptian, went out amongst the children of Israel; and the son of the Israelite woman and a man of Israel strove together in the camp.
І вийшов син ізраїльтя́нки, — а він був син єги́птянина, — між Ізраїлевих синів. І сварився в табо́рі син тієї ізраїльтя́нки з одним ізраїльтя́нином.
11 The son of the Israelite woman blasphemed the Name, and cursed; and they brought him to Moses. His mother’s name was Shelomith, the daughter of Dibri, of the tribe of Dan.
І син тієї ізраїльтя́нки богозневажив Ім'я́ Господнє, і проклинав. І привели́ його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка́ Діври, з Данового племени.
12 They put him in custody until the LORD’s will should be declared to them.
І посадили його під сторожу аж до ви́яснення через уста Господні.
13 The LORD spoke to Moses, saying,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
14 “Bring him who cursed out of the camp; and let all who heard him lay their hands on his head, and let all the congregation stone him.
„Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.
15 You shall speak to the children of Israel, saying, ‘Whoever curses his God shall bear his sin.
А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне́ Бога свого, то понесе він свій гріх.
16 He who blasphemes the LORD’s name, he shall surely be put to death. All the congregation shall certainly stone him. The foreigner as well as the native-born shall be put to death when he blasphemes the Name.
А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий.
17 “‘He who strikes any man mortally shall surely be put to death.
І кожен, хто заб'є люди́ну, — буде конче забитий.
18 He who strikes an animal mortally shall make it good, life for life.
А хто заб'є яку скоти́ну, той відшкодує її, — життя за життя.
19 If anyone injures his neighbour, it shall be done to him as he has done:
І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зро́блено йому:
20 fracture for fracture, eye for eye, tooth for tooth. It shall be done to him as he has injured someone.
злама́ння за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зро́блена йому.
21 He who kills an animal shall make it good; and he who kills a man shall be put to death.
А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є люди́ну, той буде забитий.
22 You shall have one kind of law for the foreigner as well as the native-born; for I am the LORD your God.’”
Суд один буде для вас, — прихо́дько буде як тубілець. Бо Я — Господь Бог ваш!“
23 Moses spoke to the children of Israel; and they brought him who had cursed out of the camp, and stoned him with stones. The children of Israel did as the LORD commanded Moses.
І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.
