Romans 1

1 Paul, a servant of Jesus Christ, called to be an apostle, set apart for the Good News of God,

Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже,

2 which he promised before through his prophets in the holy Scriptures,

(котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях, )

3 concerning his Son, who was born of the offspring of David according to the flesh,

про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тілу,

4 who was declared to be the Son of God with power according to the Spirit of holiness, by the resurrection from the dead, Jesus Christ our Lord,

обявленого Сина Божого в силї, по Духу сьвятости, через воскресеннє в мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,

5 through whom we received grace and apostleship for obedience of faith among all the nations for his name’s sake;

(котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його,

6 among whom you are also called to belong to Jesus Christ;

між котрими й ви покликані, Ісус-Христові; )

7 to all who are in Rome, beloved of God, called to be saints: Grace to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ.

Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впоюй од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

8 First, I thank my God through Jesus Christ for all of you, that your faith is proclaimed throughout the whole world.

Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту.

9 For God is my witness, whom I serve in my spirit in the Good News of his Son, how unceasingly I make mention of you always in my prayers,

Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,

10 requesting, if by any means now at last I may be prospered by the will of God to come to you.

усе в молитвах моїх молючись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас.

11 For I long to see you, that I may impart to you some spiritual gift, to the end that you may be established;

Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне дла утвердження вашого;

12 that is, that I with you may be encouraged in you, each of us by the other’s faith, both yours and mine.

се ж єсть утішитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю.

13 Now I don’t desire to have you unaware, brothers, that I often planned to come to you (and was hindered so far), that I might have some fruit among you also, even as among the rest of the Gentiles.

Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.

14 I am debtor both to Greeks and to foreigners, both to the wise and to the foolish.

Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я.

15 So as much as is in me, I am eager to preach the Good News to you also who are in Rome.

От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати.

16 For I am not ashamed of the Good News of Christ, because it is the power of God for salvation for everyone who believes, for the Jew first, and also for the Greek.

Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасеннє всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові.

17 For in it is revealed God’s righteousness from faith to faith. As it is written, “But the righteous shall live by faith.”

Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.

18 For the wrath of God is revealed from heaven against all ungodliness and unrighteousness of men who suppress the truth in unrighteousness,

Одкриваєть ся бо гнїв Божий з неба на всяке нечесте і неправду людей, що держить істину в неправді.

19 because that which is known of God is revealed in them, for God revealed it to them.

Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явившім.

20 For the invisible things of him since the creation of the world are clearly seen, being perceived through the things that are made, even his everlasting power and divinity, that they may be without excuse. (aïdios g126)

Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання. (aïdios g126)

21 Because knowing God, they didn’t glorify him as God, and didn’t give thanks, but became vain in their reasoning, and their senseless heart was darkened.

Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх.

22 Professing themselves to be wise, they became fools,

Славлячи себе мудрими, потуманїли,

23 and traded the glory of the incorruptible God for the likeness of an image of corruptible man, and of birds, four-footed animals, and creeping things.

і обернули славу нетлінного Бога на подобину образа тлінного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду.

24 Therefore God also gave them up in the lusts of their hearts to uncleanness, that their bodies should be dishonored among themselves;

Тим же й передав їх Бог нечистотї в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою.

25 who exchanged the truth of God for a lie, and worshiped and served the creature rather than the Creator, who is blessed forever. Amen. (aiōn g165)

Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь. (aiōn g165)

26 For this reason, God gave them up to vile passions. For their women changed the natural function into that which is against nature.

За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернула природню подобу на протиприродню;

27 Likewise also the men, leaving the natural function of the woman, burned in their lust toward one another, men doing what is inappropriate with men, and receiving in themselves the due penalty of their error.

так само й чоловіки, оставивши природне вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи.

28 Even as they refused to have God in their knowledge, God gave them up to a reprobate mind, to do those things which are not fitting;

І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне,

29 being filled with all unrighteousness, sexual immorality, wickedness, covetousness, malice; full of envy, murder, strife, deceit, evil habits, secret slanderers,

сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливостя, злоби, сповнених зависти, убийства, сварнї, підступу, лихих звичаїв,

30 backbiters, hateful to God, insolent, arrogant, boastful, inventors of evil things, disobedient to parents,

осудників, поклїпників, богоневавидників, гордувників, хвастунів, пишних, видумщиків лихого, родителям непокірних,

31 without understanding, covenant breakers, without natural affection, unforgiving, unmerciful;

нерозумних, ламателїв умови, нелюбовних, невбдагальних, немилостивих.

32 who, knowing the ordinance of God, that those who practice such things are worthy of death, not only do the same, but also approve of those who practice them.

Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоїн смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.