Matthew 22
1 Jesus answered and spoke to them again in parables, saying,
І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
2 “The Kingdom of Heaven is like a certain king, who made a wedding feast for his son,
Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
3 and sent out his servants to call those who were invited to the wedding feast, but they would not come.
і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
4 Again he sent out other servants, saying, ‘Tell those who are invited, “Behold, I have prepared my dinner. My cattle and my fatlings are killed, and all things are ready. Come to the wedding feast!”’
Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідіть на весїллє.
5 But they made light of it, and went their ways, one to his own farm, another to his merchandise;
Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
6 and the rest grabbed his servants, treated them shamefully, and killed them.
а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
7 When the king heard that, he was angry, and sent his armies, destroyed those murderers, and burned their city.
Цар же, почувши, прогнівив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
8 “Then he said to his servants, ‘The wedding is ready, but those who were invited weren’t worthy.
Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
9 Go therefore to the intersections of the highways, and as many as you may find, invite to the wedding feast.’
Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
10 Those servants went out into the highways and gathered together as many as they found, both bad and good. The wedding was filled with guests.
І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
11 “But when the king came in to see the guests, he saw there a man who didn’t have on wedding clothing,
Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїлню одежу;
12 and he said to him, ‘Friend, how did you come in here not wearing wedding clothing?’ He was speechless.
і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїлньої одежі? Він же мовчав,
13 Then the king said to the servants, ‘Bind him hand and foot, take him away, and throw him into the outer darkness. That is where the weeping and grinding of teeth will be.’
Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
14 For many are called, but few chosen.”
Багато бо званих, мало ж вибраних.
15 Then the Pharisees went and took counsel how they might entrap him in his talk.
Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
16 They sent their disciples to him, along with the Herodians, saying, “Teacher, we know that you are honest, and teach the way of God in truth, no matter whom you teach; for you aren’t partial to anyone.
І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий вси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
17 Tell us therefore, what do you think? Is it lawful to pay taxes to Caesar, or not?”
Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
18 But Jesus perceived their wickedness, and said, “Why do you test me, you hypocrites?
Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокутуєте, лицеміри?
19 Show me the tax money.” They brought to him a denarius.
Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
20 He asked them, “Whose is this image and inscription?”
І рече до них: Чиє обличче се й надпись?
21 They said to him, “Caesar’s.” Then he said to them, “Give therefore to Caesar the things that are Caesar’s, and to God the things that are God’s.”
Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
22 When they heard it, they marveled, and left him and went away.
І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
23 On that day Sadducees (those who say that there is no resurrection) came to him. They asked him,
Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
24 saying, “Teacher, Moses said, ‘If a man dies, having no children, his brother shall marry his wife and raise up offspring for his brother.’
говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
25 Now there were with us seven brothers. The first married and died, and having no offspring left his wife to his brother.
Було ж у нас сім братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши васїння, покинув жінку свою братові своєму;
26 In the same way, the second also, and the third, to the seventh.
так само й другий брат, і третїй аж до семого.
27 After them all, the woman died.
Опісля ж усїх умерла й жінка.
28 In the resurrection therefore, whose wife will she be of the seven? For they all had her.”
Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
29 But Jesus answered them, “You are mistaken, not knowing the Scriptures, nor the power of God.
Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання анї сили Божої.
30 For in the resurrection they neither marry nor are given in marriage, but are like God’s angels in heaven.
Бо в воскресенню не женять ся нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
31 But concerning the resurrection of the dead, haven’t you read that which was spoken to you by God, saying,
Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
32 ‘I am the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob’? God is not the God of the dead, but of the living.”
Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
33 When the multitudes heard it, they were astonished at his teaching.
І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
34 But the Pharisees, when they heard that he had silenced the Sadducees, gathered themselves together.
Фарисеї ж, почувши, що Вів примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
35 One of them, a lawyer, asked him a question, testing him.
І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
36 “Teacher, which is the greatest commandment in the law?”
Учителю, котора заповідь велика в законі?
37 Jesus said to him, “‘You shall love the Lord your God with all your heart, with all your soul, and with all your mind.’
Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
38 This is the first and great commandment.
Се перва й велика заповідь.
39 A second likewise is this, ‘You shall love your neighbor as yourself.’
Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
40 The whole law and the prophets depend on these two commandments.”
На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
41 Now while the Pharisees were gathered together, Jesus asked them a question,
Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
42 saying, “What do you think of the Christ? Whose son is he?” They said to him, “Of David.”
глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43 He said to them, “How then does David in the Spirit call him Lord, saying,
Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
44 ‘The Lord said to my Lord, sit on my right hand, until I make your enemies a footstool for your feet’?
Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
45 “If then David calls him Lord, how is he his son?”
Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46 No one was able to answer him a word, neither did any man dare ask him any more questions from that day forward.
І нїхто не з'умів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його ніколи.
