Luke 23
1 The whole company of them rose up and brought him before Pilate.
І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
2 They began to accuse him, saying, “We found this man perverting the nation, forbidding paying taxes to Caesar, and saying that he himself is Christ, a king.”
І стали винувата Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертав народ і забороняв кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос - цар.
3 Pilate asked him, “Are you the King of the Jews?” He answered him, “So you say.”
Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
4 Pilate said to the chief priests and the multitudes, “I find no basis for a charge against this man.”
Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
5 But they insisted, saying, “He stirs up the people, teaching throughout all Judea, beginning from Galilee even to this place.”
Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всій Юдеї, почавши від ГалилеЇ аж посї.
6 But when Pilate heard Galilee mentioned, he asked if the man was a Galilean.
Пилат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
7 When he found out that he was in Herod’s jurisdiction, he sent him to Herod, who was also in Jerusalem during those days.
і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
8 Now when Herod saw Jesus, he was exceedingly glad, for he had wanted to see him for a long time, because he had heard many things about him. He hoped to see some miracle done by him.
Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
9 He questioned him with many words, but he gave no answers.
Питав же Його словами многими; Він же нічого не відказав йому.
10 The chief priests and the scribes stood, vehemently accusing him.
Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
11 Herod with his soldiers humiliated him and mocked him. Dressing him in luxurious clothing, they sent him back to Pilate.
Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, сягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
12 Herod and Pilate became friends with each other that very day, for before that they were enemies with each other.
Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня; жили бо перше, ворогуючи між собою.
13 Pilate called together the chief priests, the rulers, and the people,
Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
14 and said to them, “You brought this man to me as one that perverts the people, and behold, having examined him before you, I found no basis for a charge against this man concerning those things of which you accuse him.
каже до них: Привели ви мені чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, ніякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
15 Neither has Herod, for I sent you to him, and see, nothing worthy of death has been done by him.
та й нї Ірод; посилав бо Його до вето, й ось нїчого достойного емерти не знайдено в Ньому.
16 I will therefore chastise him and release him.”
То, покаравши, відпущу Його.
17 Now he had to release one prisoner to them at the feast.
(Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
18 But they all cried out together, saying, “Away with this man! Release to us Barabbas!”—
Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
19 one who was thrown into prison for a certain revolt in the city, and for murder.
котрого, за якусь бучу, що сталась у городі, і за убийство, вкинуто в темницю.
20 Then Pilate spoke to them again, wanting to release Jesus,
Знов же Пилат покликнув, хотівши відпустити Ісуса.
21 but they shouted, saying, “Crucify! Crucify him!”
Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!
22 He said to them the third time, “Why? What evil has this man done? I have found no capital crime in him. I will therefore chastise him and release him.”
Він же втрете каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
23 But they were urgent with loud voices, asking that he might be crucified. Their voices and the voices of the chief priests prevailed.
Вони ж намагали голосом великим, просячи Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
24 Pilate decreed that what they asked for should be done.
Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.
25 He released him who had been thrown into prison for insurrection and murder, for whom they asked, but he delivered Jesus up to their will.
Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
26 When they led him away, they grabbed one Simon of Cyrene, coming from the country, and laid the cross on him to carry it after Jesus.
І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
27 A great multitude of the people followed him, including women who also mourned and lamented him.
Ійшло ж слідом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
28 But Jesus, turning to them, said, “Daughters of Jerusalem, don’t weep for me, but weep for yourselves and for your children.
І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по мені, а по собі плачте і по дітях ваших.
29 For behold, the days are coming in which they will say, ‘Blessed are the barren, the wombs that never bore, and the breasts that never nursed.’
Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
30 Then they will begin to tell the mountains, ‘Fall on us!’ and tell the hills, ‘Cover us.’
Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.
31 For if they do these things in the green tree, what will be done in the dry?”
Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
32 There were also others, two criminals, led with him to be put to death.
Ведено ж і инших двох лиходіїв з Ним на смерть.
33 When they came to the place that is called “The Skull”, they crucified him there with the criminals, one on the right and the other on the left.
І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.
34 Jesus said, “Father, forgive them, for they don’t know what they are doing.” Dividing his garments among them, they cast lots.
Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
35 The people stood watching. The rulers with them also scoffed at him, saying, “He saved others. Let him save himself, if this is the Christ of God, his chosen one!”
І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
36 The soldiers also mocked him, coming to him and offering him vinegar,
Насьміхади ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
37 and saying, “If you are the King of the Jews, save yourself!”
і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
38 An inscription was also written over him in letters of Greek, Latin, and Hebrew: “THIS IS THE KING OF THE JEWS.”
Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським: Се цар Жидівський.
39 One of the criminals who was hanged insulted him, saying, “If you are the Christ, save yourself and us!”
Один же з повішених лиходіїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
40 But the other answered, and rebuking him said, “Don’t you even fear God, seeing you are under the same condemnation?
Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осуді єси?
41 And we indeed justly, for we receive the due reward for our deeds, but this man has done nothing wrong.”
Та ми по правді; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нічого недоброго не зробив.
42 He said to Jesus, “Lord, remember me when you come into your Kingdom.”
І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
43 Jesus said to him, “Assuredly I tell you, today you will be with me in Paradise.”
І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.
44 It was now about the sixth hour, and darkness came over the whole land until the ninth hour.
Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землі до години девятої.
45 The sun was darkened, and the veil of the temple was torn in two.
І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
46 Jesus, crying with a loud voice, said, “Father, into your hands I commit my spirit!” Having said this, he breathed his last.
І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! Й, се промовивши, зітхнув духа.
47 When the centurion saw what was done, he glorified God, saying, “Certainly this was a righteous man.”
Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
48 All the multitudes that came together to see this, when they saw the things that were done, returned home beating their chests.
І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
49 All his acquaintances and the women who followed with him from Galilee stood at a distance, watching these things.
Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
50 Behold, there was a man named Joseph, who was a member of the council, a good and righteous man
І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
51 (he had not consented to their counsel and deed), from Arimathaea, a city of the Jews, who was also waiting for God’s Kingdom.
(сей не пристав до ради й дїла їх, ) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподівавсь царства Божого;
52 This man went to Pilate, and asked for Jesus’ body.
сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусового.
53 He took it down and wrapped it in a linen cloth, and laid him in a tomb that was cut in stone, where no one had ever been laid.
І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висіченому, де ніколи нїхто не лежав.
54 It was the day of the Preparation, and the Sabbath was drawing near.
І був день пятниця, а субота сьвітала.
55 The women who had come with him out of Galilee followed after, and saw the tomb and how his body was laid.
Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тіло Його.
56 They returned and prepared spices and ointments. On the Sabbath they rested according to the commandment.
І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповіді.
