Luke 17
1 He said to the disciples, “It is impossible that no occasions of stumbling should come, but woe to him through whom they come!
І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
2 It would be better for him if a millstone were hung around his neck, and he were thrown into the sea, rather than that he should cause one of these little ones to stumble.
Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
3 Be careful. If your brother sins against you, rebuke him. If he repents, forgive him.
Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
4 If he sins against you seven times in the day, and seven times returns, saying, ‘I repent,’ you shall forgive him.”
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
5 The apostles said to the Lord, “Increase our faith.”
І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
6 The Lord said, “If you had faith like a grain of mustard seed, you would tell this sycamore tree, ‘Be uprooted and be planted in the sea,’ and it would obey you.
А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
7 But who is there among you, having a servant plowing or keeping sheep, that will say when he comes in from the field, ‘Come immediately and sit down at the table’?
Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
8 Wouldn’t he rather tell him, ‘Prepare my supper, clothe yourself properly, and serve me while I eat and drink. Afterward you shall eat and drink’?
Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
9 Does he thank that servant because he did the things that were commanded? I think not.
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
10 Even so you also, when you have done all the things that are commanded you, say, ‘We are unworthy servants. We have done our duty.’”
Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
11 As he was on his way to Jerusalem, he was passing along the borders of Samaria and Galilee.
І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
12 As he entered into a certain village, ten men who were lepers met him, who stood at a distance.
І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
13 They lifted up their voices, saying, “Jesus, Master, have mercy on us!”
І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
14 When he saw them, he said to them, “Go and show yourselves to the priests.” As they went, they were cleansed.
І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
15 One of them, when he saw that he was healed, turned back, glorifying God with a loud voice.
Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
16 He fell on his face at Jesus’ feet, giving him thanks; and he was a Samaritan.
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
17 Jesus answered, “Weren’t the ten cleansed? But where are the nine?
Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
18 Were there none found who returned to give glory to God, except this foreigner?”
Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
19 Then he said to him, “Get up, and go your way. Your faith has healed you.”
І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
20 Being asked by the Pharisees when God’s Kingdom would come, he answered them, “God’s Kingdom doesn’t come with observation;
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
21 neither will they say, ‘Look, here!’ or, ‘Look, there!’ for behold, God’s Kingdom is within you.”
і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
22 He said to the disciples, “The days will come when you will desire to see one of the days of the Son of Man, and you will not see it.
І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
23 They will tell you, ‘Look, here!’ or ‘Look, there!’ Don’t go away or follow after them,
І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
24 for as the lightning, when it flashes out of one part under the sky, shines to another part under the sky, so will the Son of Man be in his day.
Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
25 But first, he must suffer many things and be rejected by this generation.
А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
26 As it was in the days of Noah, even so it will also be in the days of the Son of Man.
І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
27 They ate, they drank, they married, and they were given in marriage until the day that Noah entered into the ship, and the flood came and destroyed them all.
їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
28 Likewise, even as it was in the days of Lot: they ate, they drank, they bought, they sold, they planted, they built;
Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29 but in the day that Lot went out from Sodom, it rained fire and sulfur from the sky and destroyed them all.
того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
30 It will be the same way in the day that the Son of Man is revealed.
Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
31 In that day, he who will be on the housetop and his goods in the house, let him not go down to take them away. Let him who is in the field likewise not turn back.
Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
32 Remember Lot’s wife!
пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!
33 Whoever seeks to save his life loses it, but whoever loses his life preserves it.
Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
34 I tell you, in that night there will be two people in one bed. One will be taken and the other will be left.
Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
35 There will be two grinding grain together. One will be taken and the other will be left.”
Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
37 They, answering, asked him, “Where, Lord?” He said to them, “Where the body is, there the vultures will also be gathered together.”
І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.
