Luke 14
1 When he went into the house of one of the rulers of the Pharisees on a Sabbath to eat bread, they were watching him.
І сталось, як прийшов Він у господу до одного із старших фарисейських у суботу їсти хлїб, були й вони, назираючи Його.
2 Behold, a certain man who had dropsy was in front of him.
І ось один чоловік у водянці (у водяній пухлинї) був перед Ним.
3 Jesus, answering, spoke to the lawyers and Pharisees, saying, “Is it lawful to heal on the Sabbath?”
І озвавшись Ісус, рече до законників та Фарисеїв, глаголючи: Чи годить ся в суботу сцїляти?
4 But they were silent. He took him, and healed him, and let him go.
Вони ж мовчали. І взявши сцїлив його, та й відпустив.
5 He answered them, “Which of you, if your son or an ox fell into a well, wouldn’t immediately pull him out on a Sabbath day?”
І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?
6 They couldn’t answer him regarding these things.
І не змогли вони відказати Йому знов проти сього.
7 He spoke a parable to those who were invited, when he noticed how they chose the best seats, and said to them,
Сказав же до запрошених приповість, постерігши, як перві місця вибирають, глаголючи до них:
8 “When you are invited by anyone to a wedding feast, don’t sit in the best seat, since perhaps someone more honorable than you might be invited by him,
Коли запрошений ти від кого на весїллє, то не сідай на первому місці, щоб часом поважнїший тебе не був запрошений від него,
9 and he who invited both of you would come and tell you, ‘Make room for this person.’ Then you would begin, with shame, to take the lowest place.
і прийшовши той, хто запросив тебе й його, не сказав тобі: Дай сьому місце; а тодї доведеть ся тобі з соромом останнє місце заняти.
10 But when you are invited, go and sit in the lowest place, so that when he who invited you comes, he may tell you, ‘Friend, move up higher.’ Then you will be honored in the presence of all who sit at the table with you.
Нї, коди ти запрошений, прийшовши сїдай на останньому місці, щоб, як прийде, хто запросив тебе, сказав тобі: Друже, сїдай вище. Тодї буде тобі слава перед тими, що сидять з тобою.
11 For everyone who exalts himself will be humbled, and whoever humbles himself will be exalted.”
Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.
12 He also said to the one who had invited him, “When you make a dinner or a supper, don’t call your friends, nor your brothers, nor your kinsmen, nor rich neighbors, or perhaps they might also return the favor, and pay you back.
Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати.
13 But when you make a feast, ask the poor, the maimed, the lame, or the blind;
Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калїк, кривих, слїпих;
14 and you will be blessed, because they don’t have the resources to repay you. For you will be repaid in the resurrection of the righteous.”
то будеш блажен бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі увоскресенню праведних.
15 When one of those who sat at the table with him heard these things, he said to him, “Blessed is he who will feast in God’s Kingdom!”
Почувши ж се один з сидячихз Ним, каже Йому: Блажен, хто їсти ме хлїб у царстві Божім.
16 But he said to him, “A certain man made a great supper, and he invited many people.
Він же рече йому: Один чоловік справив вечерю велику, та й запросив многих;
17 He sent out his servant at supper time to tell those who were invited, ‘Come, for everything is ready now.’
і післав слугу свого часу вечері сказати запрошеним: Ійдїть, бо вже все готове.
18 They all as one began to make excuses. “The first said to him, ‘I have bought a field, and I must go and see it. Please have me excused.’
І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу шити та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.
19 “Another said, ‘I have bought five yoke of oxen, and I must go try them out. Please have me excused.’
А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прощу тебе, вибач мені.
20 “Another said, ‘I have married a wife, and therefore I can’t come.’
А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.
21 “That servant came, and told his lord these things. Then the master of the house, being angry, said to his servant, ‘Go out quickly into the streets and lanes of the city, and bring in the poor, maimed, blind, and lame.’
І прийшовши слуга той, оповів панові своєму. Тодї прогнівившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та слїпих поприводь сюди.
22 “The servant said, ‘Lord, it is done as you commanded, and there is still room.’
І рече слуга: Пане, сталось, як звелїв єси, та й ще в місце.
23 “The lord said to the servant, ‘Go out into the highways and hedges, and compel them to come in, that my house may be filled.
І рече пан до слуги: Вийди на шляхи та на загороди, та силуй увійти, щоб повна була господа моя.
24 For I tell you that none of those men who were invited will taste of my supper. For many are called, but few are chosen.’”
Глаголю бо вам, що ніхто з чоловіків тих запрошених не покоштує моєї вечері.
25 Now great multitudes were going with him. He turned and said to them,
Ійшло ж із Ним пребагато народу; й обернувшись рече до них:
26 “If anyone comes to me, and doesn’t disregard his own father, mother, wife, children, brothers, and sisters, yes, and his own life also, he can’t be my disciple.
Коли хто приходить до мене й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й діти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.
27 Whoever doesn’t bear his own cross and come after me, can’t be my disciple.
І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.
28 For which of you, desiring to build a tower, doesn’t first sit down and count the cost, to see if he has enough to complete it?
Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє?
29 Or perhaps, when he has laid a foundation and isn’t able to finish, everyone who sees begins to mock him,
щоб часом, як положить він основину, та, не спроможеть ся скінчити, всі, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи:
30 saying, ‘This man began to build and wasn’t able to finish.’
Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити.
31 Or what king, as he goes to encounter another king in war, will not sit down first and consider whether he is able with ten thousand to meet him who comes against him with twenty thousand?
Або який цар, ідучи на войну, ударити на другого царя, сївши перше не порадить ся, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто з дванайцятьма тисячами йде на него.
32 Or else, while the other is yet a great way off, he sends an envoy and asks for conditions of peace.
Коли ж нї, то ще як той далеко, посли піславши, просить примирря.
33 So therefore, whoever of you who doesn’t renounce all that he has, he can’t be my disciple.
Так оце всякий з вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути,
34 “Salt is good, but if the salt becomes flat and tasteless, with what do you season it?
Добро сіль; коли ж сіль вітріє, то чим приправити?
35 It is fit neither for the soil nor for the manure pile. It is thrown out. He who has ears to hear, let him hear.”
Нї в землю, нї в гній не годить ся вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.
