Luke 14
1 When he went into the house of one of the rulers of the Pharisees on a Sabbath to eat bread, they were watching him.
Одного разу в Суботу Він прийшов пообідати в дім одного з фарисейських старшин. Вони уважно слідкували за Ним.
2 Behold, a certain man who had dropsy was in front of him.
І ось перед Ним був чоловік, який хворів на водянку.
3 Jesus, answering, spoke to the lawyers and Pharisees, saying, “Is it lawful to heal on the Sabbath?”
Ісус запитав учителів Закону та фарисеїв: ―Чи дозволено зцілювати в Суботу?
4 But they were silent. He took him, and healed him, and let him go.
Але вони мовчали. Тоді [Ісус], доторкнувшись до чоловіка, зцілив його та відпустив.
5 He answered them, “Which of you, if your son or an ox fell into a well, wouldn’t immediately pull him out on a Sabbath day?”
До них же промовив: ―Якщо в когось із вас син або віл впаде в колодязь, хіба ви не витягнете його навіть у день Суботній?
6 They couldn’t answer him regarding these things.
Вони не змогли Йому нічого на це відповісти.
7 He spoke a parable to those who were invited, when he noticed how they chose the best seats, and said to them,
Помітивши, як запрошені обирають собі перші місця, Ісус розповів їм притчу:
8 “When you are invited by anyone to a wedding feast, don’t sit in the best seat, since perhaps someone more honorable than you might be invited by him,
«Коли хтось запросить тебе на весілля, не сідай на почесне місце, щоб не сталося так, що серед запрошених буде хтось поважніший за тебе.
9 and he who invited both of you would come and tell you, ‘Make room for this person.’ Then you would begin, with shame, to take the lowest place.
Тоді прийде той, хто запросив тебе, та скаже: „Поступися місцем іншому“. І тоді доведеться тобі із соромом зайняти останнє місце.
10 But when you are invited, go and sit in the lowest place, so that when he who invited you comes, he may tell you, ‘Friend, move up higher.’ Then you will be honored in the presence of all who sit at the table with you.
Натомість коли будеш запрошений, прийди та сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав: „Друже, пересядь на краще місце!“Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними.
11 For everyone who exalts himself will be humbled, and whoever humbles himself will be exalted.”
Бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений».
12 He also said to the one who had invited him, “When you make a dinner or a supper, don’t call your friends, nor your brothers, nor your kinsmen, nor rich neighbors, or perhaps they might also return the favor, and pay you back.
Потім промовив до того, хто запросив Його: «Коли ти влаштовуєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ні своїх братів, ні своїх родичів, ані багатих сусідів, щоби й вони не запросили тебе, і ти не одержав взаємної відплати.
13 But when you make a feast, ask the poor, the maimed, the lame, or the blind;
Але коли влаштовуєш вечерю, запрошуй бідних, покалічених, кульгавих та сліпих.
14 and you will be blessed, because they don’t have the resources to repay you. For you will be repaid in the resurrection of the righteous.”
І блаженний будеш, бо вони не мають, чим відплатити тобі, а твоя винагорода буде при воскресінні праведних».
15 When one of those who sat at the table with him heard these things, he said to him, “Blessed is he who will feast in God’s Kingdom!”
Почувши це, один із тих, що обідав разом із Ним, промовив: ―Блаженний той, хто буде їсти хліб у Царстві Божому.
16 But he said to him, “A certain man made a great supper, and he invited many people.
Ісус у відповідь сказав: ―Один чоловік приготував велику вечерю й запросив багатьох.
17 He sent out his servant at supper time to tell those who were invited, ‘Come, for everything is ready now.’
Коли прийшов час, він надіслав свого раба сказати запрошеним: «Приходьте, бо все вже готове».
18 They all as one began to make excuses. “The first said to him, ‘I have bought a field, and I must go and see it. Please have me excused.’
Але всі, один за одним, почали відмовлятися. Перший сказав: «Я придбав поле, і мені треба піти й оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!»
19 “Another said, ‘I have bought five yoke of oxen, and I must go try them out. Please have me excused.’
Другий сказав: «Я придбав п’ять пар волів та йду випробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!»
20 “Another said, ‘I have married a wife, and therefore I can’t come.’
Третій сказав: «Я щойно одружився й тому не можу прийти!»
21 “That servant came, and told his lord these things. Then the master of the house, being angry, said to his servant, ‘Go out quickly into the streets and lanes of the city, and bring in the poor, maimed, blind, and lame.’
Раб повернувся й про все доповів господареві. Тоді розлютився господар і сказав своєму рабу: «Іди швидко на вулиці й провулки міста та приведи сюди бідних, покалічених, сліпих та кульгавих».
22 “The servant said, ‘Lord, it is done as you commanded, and there is still room.’
І відповів раб: «Господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місця».
23 “The lord said to the servant, ‘Go out into the highways and hedges, and compel them to come in, that my house may be filled.
Тоді господар сказав рабу: «Вийди на дороги й стежки та переконай усіх, кого зустрінеш, прийти, щоб дім мій наповнився.
24 For I tell you that none of those men who were invited will taste of my supper. For many are called, but few are chosen.’”
Кажу вам: ніхто з тих, кого було запрошено, не їстиме на моїй вечері».
25 Now great multitudes were going with him. He turned and said to them,
Разом з Ісусом ішло багато людей, та Він, обернувшись, промовив до них:
26 “If anyone comes to me, and doesn’t disregard his own father, mother, wife, children, brothers, and sisters, yes, and his own life also, he can’t be my disciple.
«Якщо хтось приходить до Мене й не зненавидить свого батька та матері, дружини, дітей, братів та сестер, і навіть свого життя, не може бути Моїм учнем.
27 Whoever doesn’t bear his own cross and come after me, can’t be my disciple.
Хто не несе хреста свого й не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учнем.
28 For which of you, desiring to build a tower, doesn’t first sit down and count the cost, to see if he has enough to complete it?
Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде та не порахує всіх витрат, чи має він чим закінчити.
29 Or perhaps, when he has laid a foundation and isn’t able to finish, everyone who sees begins to mock him,
Щоб, коли покладе основу та не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього,
30 saying, ‘This man began to build and wasn’t able to finish.’
кажучи: „Цей чоловік почав будувати, але не зміг закінчити!“
31 Or what king, as he goes to encounter another king in war, will not sit down first and consider whether he is able with ten thousand to meet him who comes against him with twenty thousand?
Або який цар, збираючись на війну проти іншого царя, не сяде та не роздумає, чи зможе з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?
32 Or else, while the other is yet a great way off, he sends an envoy and asks for conditions of peace.
Якщо ні, то поки той ще далеко, надішле послів до нього просити про мир.
33 So therefore, whoever of you who doesn’t renounce all that he has, he can’t be my disciple.
Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути Моїм учнем.
34 “Salt is good, but if the salt becomes flat and tasteless, with what do you season it?
Сіль – добра річ, але якщо й сіль втратить солоність, то чим повернути її смак?
35 It is fit neither for the soil nor for the manure pile. It is thrown out. He who has ears to hear, let him hear.”
Вона вже не придатна ні для землі, ні для добрива, її викидають геть. Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»
