John 8
1 but Jesus went to the Mount of Olives.
Ісус же пійшов на гору Оливну.
2 Now very early in the morning, he came again into the temple, and all the people came to him. He sat down and taught them.
Вранці ж ізнов прийшов у церкву, і всї люде приходили до Него; й сівши навчав їх.
3 The scribes and the Pharisees brought a woman taken in adultery. Having set her in the middle,
Приводять же письменники та Фарисеї до Него жінку, схоплену в перелюбі, і, поставивши її посередині,
4 they told him, “Teacher, we found this woman in adultery, in the very act.
кажуть Йому: Учителю, сю жінку схоплено в перелюбі, на самому вчинку.
5 Now in our law, Moses commanded us to stone such women. What then do you say about her?”
В законі ж Мойсей нам звелів таких каменувати; Ти ж що кажеш?
6 They said this testing him, that they might have something to accuse him of. But Jesus stooped down and wrote on the ground with his finger.
Се ж казали, спокушуючи Його, щоб мали чим винувата Його. Ісус же, схилившись до долу, писав пальцем по землі'.
7 But when they continued asking him, he looked up and said to them, “He who is without sin among you, let him throw the first stone at her.”
Як же не переставали питати Його, піднявшись рече до них: Хто з вас без гріха, нехай первий кине камінь на неї.
8 Again he stooped down and wrote on the ground with his finger.
І, знов, схилившись до долу, писав по землї.
9 They, when they heard it, being convicted by their conscience, went out one by one, beginning from the oldest, even to the last. Jesus was left alone with the woman where she was, in the middle.
Вони ж, почувши й докорені совістю, вийшли один за одним, почавши від старших та аж до останніх; і воетавсь один Ісус та жінка, стоячи посередині.
10 Jesus, standing up, saw her and said, “Woman, where are your accusers? Did no one condemn you?”
Піднявши ся ж Ісус і нікого не бачивши, тільки жінку, рече їй: Жінко, де ж ті винувателї твої? ніхто тебе не осудив?
11 She said, “No one, Lord.” Jesus said, “Neither do I condemn you. Go your way. From now on, sin no more.”
Вона ж каже: Нїхто, Господи. Рече ж їй Ісус: І я тебе не суджу: йди, і більш не гріши.
12 Again, therefore, Jesus spoke to them, saying, “I am the light of the world. He who follows me will not walk in the darkness, but will have the light of life.”
Знов же промовляв їм Ісус, глаголючи: Я сьвітло сьвіту. Хто йде слїдом за мною, не ходити ме в темряві, а мати ме сьвітло життя.
13 The Pharisees therefore said to him, “You testify about yourself. Your testimony is not valid.”
Казали тодї Йому Фарисеї: Ти про себе сьвідкуєш; сьвідченнє Твоє неправдиве.
14 Jesus answered them, “Even if I testify about myself, my testimony is true, for I know where I came from, and where I am going; but you don’t know where I came from, or where I am going.
Озвавсь Ісус і рече їм: Хоч я сьвідкую про себе, правдиве сьвідченнє моє; бо я знаю, звідкіля я прийшов, і куди йду.
15 You judge according to the flesh. I judge no one.
Ви по тілу судите; я не суджу нікого.
16 Even if I do judge, my judgment is true, for I am not alone, but I am with the Father who sent me.
Коли я суджу, суд мій правдивий; бо я не один, а я й пославший мене Отець.
17 It’s also written in your law that the testimony of two people is valid.
І в законі ж вашому написано, що двох людей сьвідченнє правдиве.
18 I am one who testifies about myself, and the Father who sent me testifies about me.”
Я сьвідкую про себе, й сьвідкує про мене пославший мене Отець.
19 They said therefore to him, “Where is your Father?” Jesus answered, “You know neither me nor my Father. If you knew me, you would know my Father also.”
Казали тодї Йому: Де Отець Твій? Відказав Ісус: Нї мене не знаєте, ні Отця мого. Коли б мене знали, й Отця мого знали б.
20 Jesus spoke these words in the treasury, as he taught in the temple. Yet no one arrested him, because his hour had not yet come.
Такі слова промовив Ісус у скарбницї, навчаючи в церкві; і ніхто не хапав Його; бо ще не прийшла година Його.
21 Jesus said therefore again to them, “I am going away, and you will seek me, and you will die in your sins. Where I go, you can’t come.”
Рече їм тодї знов Ісус: Я йду, й шукати мете мене, і в гріхах ваших повмираєте. Куди ж я йду, ви не можете йти.
22 The Jews therefore said, “Will he kill himself, because he says, ‘Where I am going, you can’t come’?”
Сказали тодї Жиди: Чи не вбє Він себе, що каже: Куди я йду, ви не можете йти?
23 He said to them, “You are from beneath. I am from above. You are of this world. I am not of this world.
І рече їм: Ви од нижнього, я од вишнього; ви од сьвіту сього, я не од сьвіту сього.
24 I said therefore to you that you will die in your sins; for unless you believe that I am he, you will die in your sins.”
Тим я сказав вам, що повмираєте в гріхах ваших: коли бо не увіруєте, що се я, повмираєте в гріхах ваших.
25 They said therefore to him, “Who are you?” Jesus said to them, “Just what I have been saying to you from the beginning.
Казали тодї Йому: Хто Ти єси? І рече їм Ісус: Той, що з почину, як і глалолю вам.
26 I have many things to speak and to judge concerning you. However, he who sent me is true; and the things which I heard from him, these I say to the world.”
Багато маю про вас глаголати й судити; тільки ж Пославший мене правдивий; і я, що чув від Него, се глаголю в сьвітї.
27 They didn’t understand that he spoke to them about the Father.
Не розуміли, що про Отця їм глаголе.
28 Jesus therefore said to them, “When you have lifted up the Son of Man, then you will know that I am he, and I do nothing of myself, but as my Father taught me, I say these things.
Рече ж їм Ісус: Як знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю.
29 He who sent me is with me. The Father hasn’t left me alone, for I always do the things that are pleasing to him.”
І Пославший мене - зо мною; не зоставив мене одного Отець; бо я роблю всякого часу, що подобаєть ся Йому.
30 As he spoke these things, many believed in him.
Як се Він промовляв, многі увірували в Него.
31 Jesus therefore said to those Jews who had believed him, “If you remain in my word, then you are truly my disciples.
Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справді ви ученики мої будете,
32 You will know the truth, and the truth will make you free.”
і зрозумієте правду, й правда визволить вас.
33 They answered him, “We are Abraham’s offspring, and have never been in bondage to anyone. How do you say, ‘You will be made free’?”
Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї ніколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете?
34 Jesus answered them, “Most certainly I tell you, everyone who commits sin is the bondservant of sin.
Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.
Невільник же не пробував в дому до віку, Син пробував до віку. (aiōn g165)
36 If therefore the Son makes you free, you will be free indeed.
Коли ж Син визволить вас, справді вільними будете.
37 I know that you are Abraham’s offspring, yet you seek to kill me, because my word finds no place in you.
Знаю, що ви насїннє Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас.
38 I say the things which I have seen with my Father; and you also do the things which you have seen with your father.”
Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите.
39 They answered him, “Our father is Abraham.” Jesus said to them, “If you were Abraham’s children, you would do the works of Abraham.
Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б.
40 But now you seek to kill me, a man who has told you the truth which I heard from God. Abraham didn’t do this.
Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив.
41 You do the works of your father.” They said to him, “We were not born of sexual immorality. We have one Father, God.”
Ви робите дїла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога.
42 Therefore Jesus said to them, “If God were your father, you would love me, for I came out and have come from God. For I haven’t come of myself, but he sent me.
Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав.
43 Why don’t you understand my speech? Because you can’t hear my word.
Чом бесїди моєї не розумієте? Бо не можете слухати слова мого.
44 You are of your father the devil, and you want to do the desires of your father. He was a murderer from the beginning, and doesn’t stand in the truth, because there is no truth in him. When he speaks a lie, he speaks on his own; for he is a liar, and the father of lies.
Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину; й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її.
45 But because I tell the truth, you don’t believe me.
А що я правду глаголю, не віруєте менї.
46 Which of you convicts me of sin? If I tell the truth, why do you not believe me?
Хто з вас докорить менї за гріх? Коли ж правду глаголю, чому ви не віруєте менї?
47 He who is of God hears the words of God. For this cause you don’t hear, because you are not of God.”
Хто від Бога, слова Божі слухає. Тому ви не слухаєте, що ви не від Бога.
48 Then the Jews answered him, “Don’t we say well that you are a Samaritan, and have a demon?”
Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи недобре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?
49 Jesus answered, “I don’t have a demon, but I honor my Father and you dishonor me.
Відказав Ісус: Я біса не маю, а шаную Отця мого; ви ж не шануєте мене.
50 But I don’t seek my own glory. There is one who seeks and judges.
Я ж не шукаю моєї слави; єсть, хто шукає й судить.
Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, смерти не побачить по вік. (aiōn g165)
52 Then the Jews said to him, “Now we know that you have a demon. Abraham died, as did the prophets; and you say, ‘If a man keeps my word, he will never taste of death.’ (aiōn g165)
Сказали тодї Йому Жиди: Тепер ми знаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік. (aiōn g165)
53 Are you greater than our father Abraham, who died? The prophets died. Who do you make yourself out to be?”
Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш?
54 Jesus answered, “If I glorify myself, my glory is nothing. It is my Father who glorifies me, of whom you say that he is our God.
Відказав Ісус: Коди я прославляю себе, слава моя нїщо. Єсть Отець мій, що прославляє мене, про котрого ви кажете, що Він Бог ваш.
55 You have not known him, but I know him. If I said, ‘I don’t know him,’ I would be like you, a liar. But I know him and keep his word.
не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню.
56 Your father Abraham rejoiced to see my day. He saw it and was glad.”
Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв.
57 The Jews therefore said to him, “You are not yet fifty years old! Have you seen Abraham?”
Казали тодї Жиди до Него: Не маєш пятидесяти років ще, і Авраама видїв єси?
58 Jesus said to them, “Most certainly, I tell you, before Abraham came into existence, I AM.”
Рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Перш нїж Авраамові бути, я був.
59 Therefore they took up stones to throw at him, but Jesus hid himself and went out of the temple, having gone through the middle of them, and so passed by.
Брали тодї каміннє, щоб кидати на Него; Ісус же сховав ся, і вийшов з церкви, пройшовши посеред них, і дійшов так мимо.
