John 7
1 After these things, Jesus was walking in Galilee, for he wouldn’t walk in Judea, because the Jews sought to kill him.
І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотів бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
2 Now the feast of the Jews, the Feast of Booths, was at hand.
Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
3 His brothers therefore said to him, “Depart from here and go into Judea, that your disciples also may see your works which you do.
Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої виділи діла Твої, що робиш.
4 For no one does anything in secret while he seeks to be known openly. If you do these things, reveal yourself to the world.”
Ніхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
5 For even his brothers didn’t believe in him.
Бо й брати Його не вірували в Него.
6 Jesus therefore said to them, “My time has not yet come, but your time is always ready.
Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
7 The world can’t hate you, but it hates me, because I testify about it, that its works are evil.
Не може сьвіт ненавидіти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що діла його лихі.
8 You go up to the feast. I am not yet going up to this feast, because my time is not yet fulfilled.”
Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
9 Having said these things to them, he stayed in Galilee.
Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
10 But when his brothers had gone up to the feast, then he also went up, not publicly, but as it were in secret.
Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
11 The Jews therefore sought him at the feast, and said, “Where is he?”
Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
12 There was much murmuring among the multitudes concerning him. Some said, “He is a good man.” Others said, “Not so, but he leads the multitude astray.”
І було багато говірки про Него в народі: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Ні, а зводить народ.
13 Yet no one spoke openly of him for fear of the Jews.
Та ніхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
14 But when it was now the middle of the feast, Jesus went up into the temple and taught.
Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
15 The Jews therefore marveled, saying, “How does this man know letters, having never been educated?”
І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
16 Jesus therefore answered them, “My teaching is not mine, but his who sent me.
Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
17 If anyone desires to do his will, he will know about the teaching, whether it is from God or if I am speaking from myself.
Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголи.
18 He who speaks from himself seeks his own glory, but he who seeks the glory of him who sent him is true, and no unrighteousness is in him.
Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
19 Didn’t Moses give you the law, and yet none of you keeps the law? Why do you seek to kill me?”
Хиба не Мойсей дав вам закон? а ніхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
20 The multitude answered, “You have a demon! Who seeks to kill you?”
Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
21 Jesus answered them, “I did one work and you all marvel because of it.
Відказав Ісус і рече їм: Одно діло зробив я, і всі дивуєтесь.
22 Moses has given you circumcision (not that it is of Moses, but of the fathers), and on the Sabbath you circumcise a boy.
Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
23 If a boy receives circumcision on the Sabbath, that the law of Moses may not be broken, are you angry with me because I made a man completely healthy on the Sabbath?
Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
24 Don’t judge according to appearance, but judge righteous judgment.”
Не судіть по виду, а праведний суд судїть.
25 Therefore some of them of Jerusalem said, “Isn’t this he whom they seek to kill?
Казали тодї деякі з Єрусалимців: Чи не се Той, що шукають убити Його?
26 Behold, he speaks openly, and they say nothing to him. Can it be that the rulers indeed know that this is truly the Christ?
ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справді не взнали князі, що Він справді Христос?
27 However, we know where this man comes from, but when the Christ comes, no one will know where he comes from.”
Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же, як прийде, ніхто не знати ме, звідкіля Він.
28 Jesus therefore cried out in the temple, teaching and saying, “You both know me, and know where I am from. I have not come of myself, but he who sent me is true, whom you don’t know.
Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
29 I know him, because I am from him, and he sent me.”
Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
30 They sought therefore to take him; but no one laid a hand on him, because his hour had not yet come.
Шукали тодї, щоб схопити Його, та ніхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
31 But of the multitude, many believed in him. They said, “When the Christ comes, he won’t do more signs than those which this man has done, will he?”
Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
32 The Pharisees heard the multitude murmuring these things concerning him, and the chief priests and the Pharisees sent officers to arrest him.
Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
33 Then Jesus said, “I will be with you a little while longer, then I go to him who sent me.
Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
34 You will seek me and won’t find me. You can’t come where I am.”
Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
35 The Jews therefore said among themselves, “Where will this man go that we won’t find him? Will he go to the Dispersion among the Greeks and teach the Greeks?
Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
36 What is this word that he said, ‘You will seek me, and won’t find me;’ and ‘Where I am, you can’t come’?”
Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
37 Now on the last and greatest day of the feast, Jesus stood and cried out, “If anyone is thirsty, let him come to me and drink!
В останній же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
38 He who believes in me, as the Scripture has said, from within him will flow rivers of living water.”
Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
39 But he said this about the Spirit, which those believing in him were to receive. For the Holy Spirit was not yet given, because Jesus wasn’t yet glorified.
Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
40 Many of the multitude therefore, when they heard these words, said, “This is truly the prophet.”
Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справді пророк,
41 Others said, “This is the Christ.” But some said, “What, does the Christ come out of Galilee?
инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
42 Hasn’t the Scripture said that the Christ comes of the offspring of David, and from Bethlehem, the village where David was?”
Чи не глаголе ж писаннє, що з насіння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
43 So a division arose in the multitude because of him.
Тодї повстало роздїленнє в народі через Него.
44 Some of them would have arrested him, but no one laid hands on him.
Деякі ж з них хотіли схопити Його; тільки ж ніхто не зняв на Него рук.
45 The officers therefore came to the chief priests and Pharisees; and they said to them, “Why didn’t you bring him?”
Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
46 The officers answered, “No man ever spoke like this man!”
Відказали слуги: Ніколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
47 The Pharisees therefore answered them, “You aren’t also led astray, are you?
Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
48 Have any of the rulers or any of the Pharisees believed in him?
Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
49 But this multitude that doesn’t know the law is cursed.”
А сей народ, що не знає закону, проклятий.
50 Nicodemus (he who came to him by night, being one of them) said to them,
Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
51 “Does our law judge a man unless it first hears from him personally and knows what he does?”
Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
52 They answered him, “Are you also from Galilee? Search and see that no prophet has arisen out of Galilee.”
Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
53 Everyone went to his own house,
пійшов кожен до дому свого.
