John 10
1 “Most certainly, I tell you, one who doesn’t enter by the door into the sheep fold, but climbs up some other way, is a thief and a robber.
Істино, істино глаголю вам: Хто не ввіходить дверима в кошару, а перелазить де инде, той злодїй і розбійник.
2 But one who enters in by the door is the shepherd of the sheep.
Хто ж увіходить дверима, той пастир вівцям.
3 The gatekeeper opens the gate for him, and the sheep listen to his voice. He calls his own sheep by name and leads them out.
Тому воротар одчиняв, і вівцї голосу його слухають, і свої вівцї кличе по імени, і виводить їх.
4 Whenever he brings out his own sheep, he goes before them; and the sheep follow him, for they know his voice.
як вижене вівцї свої, ійде поперед них, а вівцї ійдуть слїдом за ним, бо знають голос його.
5 They will by no means follow a stranger, but will flee from him; for they don’t know the voice of strangers.”
За чужим же не пійдуть, а втікати муть од него, бо не знають голосу чужих.
6 Jesus spoke this parable to them, but they didn’t understand what he was telling them.
Сю приповість сказав їм Ісус, вони ж не зрозуміли, що се було, про що глаголав їм.
7 Jesus therefore said to them again, “Most certainly, I tell you, I am the sheep’s door.
Тоді знов рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що я двері вівцям.
8 All who came before me are thieves and robbers, but the sheep didn’t listen to them.
Всі, скільки прийшло їх перше мене, злодії і розбійники; тільки ж не послухали їх вівцї.
9 I am the door. If anyone enters in by me, he will be saved, and will go in and go out and will find pasture.
Я - двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.
10 The thief only comes to steal, kill, and destroy. I came that they may have life, and may have it abundantly.
Злодїй не приходить, як тільки щоб украсти, і вбити, й погубити. Я прийшов, щоб життє мали, й надто мали.
11 “I am the good shepherd. The good shepherd lays down his life for the sheep.
Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.
12 He who is a hired hand, and not a shepherd, who doesn’t own the sheep, sees the wolf coming, leaves the sheep, and flees. The wolf snatches the sheep and scatters them.
Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидав вівцї, та й утікав; а вовк хапа їх, і розсипав вівцї.
13 The hired hand flees because he is a hired hand and doesn’t care for the sheep.
Наймит же втїкав, бо він наймит, і не журить ся про вівцї.
14 I am the good shepherd. I know my own, and I’m known by my own;
Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.
15 even as the Father knows me, and I know the Father. I lay down my life for the sheep.
Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.
16 I have other sheep which are not of this fold. I must bring them also, and they will hear my voice. They will become one flock with one shepherd.
І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.
17 Therefore the Father loves me, because I lay down my life, that I may take it again.
За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.
18 No one takes it away from me, but I lay it down by myself. I have power to lay it down, and I have power to take it again. I received this commandment from my Father.”
Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.
19 Therefore a division arose again among the Jews because of these words.
Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.
20 Many of them said, “He has a demon and is insane! Why do you listen to him?”
Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?
21 Others said, “These are not the sayings of one possessed by a demon. It isn’t possible for a demon to open the eyes of the blind, is it?”
Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може сліпим очі відкривати?
22 It was the Feast of the Dedication at Jerusalem.
Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була.
23 It was winter, and Jesus was walking in the temple, in Solomon’s porch.
І ходив Ісус до церкві у Соломоновім ходнику.
24 The Jews therefore came around him and said to him, “How long will you hold us in suspense? If you are the Christ, tell us plainly.”
Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно.
25 Jesus answered them, “I told you, and you don’t believe. The works that I do in my Father’s name, these testify about me.
Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.
26 But you don’t believe, because you are not of my sheep, as I told you.
Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам.
27 My sheep hear my voice, and I know them, and they follow me.
Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.
29 My Father who has given them to me is greater than all. No one is able to snatch them out of my Father’s hand.
Отець мій, що дав мені, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.
30 I and the Father are one.”
Я і Отець одно.
31 Therefore the Jews took up stones again to stone him.
Брали тодї знов каміннє Жиди, щоб каменувати Його.
32 Jesus answered them, “I have shown you many good works from my Father. For which of those works do you stone me?”
Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих діл каменуєте мене?
33 The Jews answered him, “We don’t stone you for a good work, but for blasphemy, because you, being a man, make yourself God.”
Відказали йому Жиди, говорячи: За добре діло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом.
34 Jesus answered them, “Isn’t it written in your law, ‘I said, you are gods’?
Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги?
35 If he called them gods, to whom the word of God came (and the Scripture can’t be broken),
Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє,
36 do you say of him whom the Father sanctified and sent into the world, ‘You blaspheme,’ because I said, ‘I am the Son of God’?
то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулищ, бо сказав: Я Син Божий?
37 If I don’t do the works of my Father, don’t believe me.
Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри мені.
38 But if I do them, though you don’t believe me, believe the works, that you may know and believe that the Father is in me, and I in the Father.”
Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
39 They sought again to seize him, and he went out of their hand.
Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,
40 He went away again beyond the Jordan into the place where John was baptizing at first, and he stayed there.
та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там.
41 Many came to him. They said, “John indeed did no sign, but everything that John said about this man is true.”
І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан ніякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була.
42 Many believed in him there.
І увірували там многі в Него.
