James 3
1 Let not many of you be teachers, my brothers, knowing that we will receive heavier judgment.
Не бувайте многі учителями, браттє моє, знаючи, що більший осуд приймемо.
2 For we all stumble in many things. Anyone who doesn’t stumble in word is a perfect person, able to bridle the whole body also.
Багато бо грішимо всі. Коли хто в слові не грішить, се звершений чоловік, сильний обуздати і все тіло.
3 Indeed, we put bits into the horses’ mouths so that they may obey us, and we guide their whole body.
Ось бо і коням узди в роти вкладаємо, щоб слухали нас, і все тїло їх повертаємо.
4 Behold, the ships also, though they are so big and are driven by fierce winds, are yet guided by a very small rudder, wherever the pilot desires.
Ось і кораблї, хоч які величезні, і страшенними вітрами носять ся, обертають ся малим стерном, куди воля стерника хоче.
5 So the tongue is also a little member, and boasts great things. See how a small fire can spread to a large forest!
Так само й язик - малий член, а вельми хвалить ся. Ось малий огонь, а які великі речі палить!
6 And the tongue is a fire. The world of iniquity among our members is the tongue, which defiles the whole body, and sets on fire the course of nature, and is set on fire by Gehenna. (Geenna g1067)
язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тіло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни. (Geenna g1067)
7 For every kind of animal, bird, creeping thing, and sea creature is tamed, and has been tamed by mankind;
Всяка бо природа, зьвірей і птиць, гадів і морських (зьвірів) вгамовуєть ся і вгамовано природою чоловічою;
8 but nobody can tame the tongue. It is a restless evil, full of deadly poison.
язика ж ніхто з людей не може вгамувати, без упину бо (се) зло, повне отрути смертоносної.
9 With it we bless our God and Father, and with it we curse men who are made in the image of God.
Ним благословляємо Бога і Отця, і ним кленем людей, що постали поподобию Божому.
10 Out of the same mouth comes blessing and cursing. My brothers, these things ought not to be so.
Із тих же уст виходить благословеннє і проклін. Не подобає, браттє моє любе, сьому так бути.
11 Does a spring send out from the same opening fresh and bitter water?
Хиба криниця з одного джерела випускає солодке і гірке?
12 Can a fig tree, my brothers, yield olives, or a vine figs? Thus no spring yields both salt water and fresh water.
Хиба може, браттє моє, смоківниця маслини родити, або виноградина смокви? Так само нї одна криниця не дає солоної і солодкої води.
13 Who is wise and understanding among you? Let him show by his good conduct that his deeds are done in gentleness of wisdom.
Хто мудрий та розумний міми вами, нехай покаже з доброго життя діла свої в лагідности і премудрости.
14 But if you have bitter jealousy and selfish ambition in your heart, don’t boast and don’t lie against the truth.
Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.
15 This wisdom is not that which comes down from above, but is earthly, sensual, and demonic.
Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська.
16 For where jealousy and selfish ambition are, there is confusion and every evil deed.
Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло.
17 But the wisdom that is from above is first pure, then peaceful, gentle, reasonable, full of mercy and good fruits, without partiality, and without hypocrisy.
А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна.
18 Now the fruit of righteousness is sown in peace by those who make peace.
Овощ же праведности сїєть ся в упокої тим, хто творить упокій.
