Hebrews 9

1 Now indeed even the first covenant had ordinances of divine service and an earthly sanctuary.

Мала ж і перва скиня установи служби, і сьвятиню людську.

2 For a tabernacle was prepared. In the first part were the lamp stand, the table, and the show bread, which is called the Holy Place.

Споруджено бо перву скиню, а в ній сьвітильник і стіл і предложеннє хлібів, котра зветь ся: Сьвята.

3 After the second veil was the tabernacle which is called the Holy of Holies,

За другою ж завісою скина, що звана: Сьвятая Сьвятих;

4 having a golden altar of incense and the ark of the covenant overlaid on all sides with gold, in which was a golden pot holding the manna, Aaron’s rod that budded, and the tablets of the covenant;

мала вона золоту кадильницю і ковчег завіта, окований усюди золотом, а в ньому посудина золота з манною, і жезло Ааронове зацьвівше, і скрижалї завіта,

5 and above it cherubim of glory overshadowing the mercy seat, of which things we can’t speak now in detail.

а над ним херувими слави, отїнюючі ублагальню. Про се не слїд менї говорити порізно.

6 Now these things having been thus prepared, the priests go in continually into the first tabernacle, accomplishing the services,

Як же се так устроєно, то в перву скиню завсїди входили сьвященики, правлячи служби;

7 but into the second the high priest alone, once in the year, not without blood, which he offers for himself and for the errors of the people.

у другу ж раз у рік сам архиєрей, не без крові, котру приносить за себе і за людські провини.

8 The Holy Spirit is indicating this, that the way into the Holy Place wasn’t yet revealed while the first tabernacle was still standing.

Сим ясує Дух сьвятий, що дорога у сьвятиню ще не явилась, доки перва скиня стоїть.

9 This is a symbol of the present age, where gifts and sacrifices are offered that are incapable, concerning the conscience, of making the worshiper perfect,

Котра єсть образ часу настоящого, в котрому приносять ся і дари і жертви, що не можуть звершити по совісті того, хто служить,

10 being only (with foods and drinks and various washings) fleshly ordinances, imposed until a time of reformation.

а були тілько в їжах і напитках, та у всяких обливаннях і установах тіла, накинуті аж до часу направи.

11 But Christ having come as a high priest of the coming good things, through the greater and more perfect tabernacle, not made with hands, that is to say, not of this creation,

Хрйстос же, прийшовши яко Архиєрей грядущих благ, із більшою і звершенїщою скинею, нерукотвореною, се єсть не такого будування,

12 nor yet through the blood of goats and calves, but through his own blood, entered in once for all into the Holy Place, having obtained eternal redemption. (aiōnios g166)

анї з кровю козлиною, ні телячою, а своєю кровю, увійшов раз у сьвятиню, знайшовши вічне відкупленнє. (aiōnios g166)

13 For if the blood of goats and bulls, and the ashes of a heifer sprinkling those who have been defiled, sanctify to the cleanness of the flesh,

Бо коли кров волова та козина і попід з яловиці, окроплюючи осквернених, осьвячує на тілесну чистоту;

14 how much more will the blood of Christ, who through the eternal Spirit offered himself without defect to God, cleanse your conscience from dead works to serve the living God? (aiōnios g166)

то скілько більше кров Христа, що Духом вічнїм принїс себе непорочного Богу, очистить совість вашу від мертвих діл, щоб служити Богу живому? (aiōnios g166)

15 For this reason he is the mediator of a new covenant, since a death has occurred for the redemption of the transgressions that were under the first covenant, that those who have been called may receive the promise of the eternal inheritance. (aiōnios g166)

І задля того Він посередник нового завіту, щоб, як станеть ся смерть, на одкупленнє переступів, що (були) у первому завіті, прийняли покликані обітницю вічнього наслїддя. (aiōnios g166)

16 For where a last will and testament is, there must of necessity be the death of him who made it.

Де бо єсть завіт, там мусить прийти й смерть завітуючого.

17 For a will is in force where there has been death, for it is never in force while he who made it lives.

Завіт бо після мертвих має силу: яко ж бо нїчого не стоїть, доки жив завітуючий.

18 Therefore even the first covenant has not been dedicated without blood.

Тим же й первий не був осьвячений без крови.

19 For when every commandment had been spoken by Moses to all the people according to the law, he took the blood of the calves and the goats, with water and scarlet wool and hyssop, and sprinkled both the book itself and all the people,

Як вирік бо Мойсей всяку заповідь по закону всім людям, то взявши крови телячої та козлиної з водою та червоної вовни та гисопу, покропив і саму книгу і ввесь народ,

20 saying, “This is the blood of the covenant which God has commanded you.”

глаголючи: "Се кров завіту, котрий завітував вам Бог."

21 He sprinkled the tabernacle and all the vessels of the ministry in the same way with the blood.

І скиню і ввесь посуд служебний кровю так само покропив.

22 According to the law, nearly everything is cleansed with blood, and apart from shedding of blood there is no remission.

А мало не все кровю очищаєть ся по закону, і без пролиття крови не буває оставлення (гріхів).

23 It was necessary therefore that the copies of the things in the heavens should be cleansed with these, but the heavenly things themselves with better sacrifices than these.

Оце ж треба було, щоб образи небесного сим очищались, саме ж небесне луччими жертвами, ніж сї.

24 For Christ hasn’t entered into holy places made with hands, which are representations of the true, but into heaven itself, now to appear in the presence of God for us;

Не в рукотворену бо сьвятиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас,

25 nor yet that he should offer himself often, as the high priest enters into the holy place year by year with blood not his own,

анї щоб много раз приносити себе, яко ж архиєрей входить у святиню по всї роки з чужою кровю;

26 or else he must have suffered often since the foundation of the world. But now once at the end of the ages, he has been revealed to put away sin by the sacrifice of himself. (aiōn g165)

(а то б треба було Йому много раз страдати від настання сьвіту) а нинї раз у концї віків явив ся на знївеченнє гріха жертвою своєю. (aiōn g165)

27 Inasmuch as it is appointed for men to die once, and after this, judgment,

І як призначено людям раз умерти, а потім суд,

28 so Christ also, having been offered once to bear the sins of many, will appear a second time, not to deal with sin, but to save those who are eagerly waiting for him.

так і Христос, один раз принесений, щоб понести гріхи многих, удруге без гріха явить ся ждучим Його на спасеннє.