Hebrews 4

1 Let’s fear therefore, lest perhaps anyone of you should seem to have come short of a promise of entering into his rest.

Біймо ся ж оце, щоб, коли зостаєть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись.

2 For indeed we have had good news preached to us, even as they also did, but the word they heard didn’t profit them, because it wasn’t mixed with faith by those who heard.

Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповіді, не зеднавшись з вірою тих, що слухали Його.

3 For we who have believed do enter into that rest, even as he has said, “As I swore in my wrath, they will not enter into my rest;” although the works were finished from the foundation of the world.

Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: "Так що покляв ся я в гніві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій," хоч дїла від настання сьвіту скінчені.

4 For he has said this somewhere about the seventh day, “God rested on the seventh day from all his works;”

Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх."

5 and in this place again, “They will not enter into my rest.”

І в сьому (місці) знов: "Чи коли ввійдуть у відпочинок мій."

6 Seeing therefore it remains that some should enter into it, and they to whom the good news was preached before failed to enter in because of disobedience,

Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;

7 he again defines a certain day, “today”, saying through David so long a time afterward (just as has been said), “Today if you will hear his voice, don’t harden your hearts.”

то знов означає якийсь день, "сьогоднї" глаголючи в Давиді, по стільких лїтах, яко ж було сказано: "Сьогоднї, як почуєте голос Ного, не закаменяйте сердець ваших."

8 For if Joshua had given them rest, he would not have spoken afterward of another day.

Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того.

9 There remains therefore a Sabbath rest for the people of God.

Оце ж оставлено ще суботованнє людям божпм.

10 For he who has entered into his rest has himself also rested from his works, as God did from his.

Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог.

11 Let’s therefore give diligence to enter into that rest, lest anyone fall after the same example of disobedience.

Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у нсдовірство.

12 For the word of God is living and active, and sharper than any two-edged sword, piercing even to the dividing of soul and spirit, of both joints and marrow, and is able to discern the thoughts and intentions of the heart.

Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріше всякого обоюдного меча, і проходить аж до розділення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.

13 There is no creature that is hidden from his sight, but all things are naked and laid open before the eyes of him to whom we must give an account.

І нема творпва невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.

14 Having then a great high priest who has passed through the heavens, Jesus, the Son of God, let’s hold tightly to our confession.

Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.

15 For we don’t have a high priest who can’t be touched with the feeling of our infirmities, but one who has been in all points tempted like we are, yet without sin.

Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.

16 Let’s therefore draw near with boldness to the throne of grace, that we may receive mercy and may find grace for help in time of need.

Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.