Galatians 3
1 Foolish Galatians, who has bewitched you not to obey the truth, before whose eyes Jesus Christ was openly portrayed among you as crucified?
Ой ви безумні Галати! хто вас очарував, щоб ви не корились правді, (ви) котрим перед очима наперед був прописаний Христос, рознятий між вами?
2 I just want to learn this from you: Did you receive the Spirit by the works of the law, or by hearing of faith?
Про одно се хочу довідатись од вас: Чи дїлами закону прийняли ви Духа, чи, слухаючи, проповіддю віри?
3 Are you so foolish? Having begun in the Spirit, are you now completed in the flesh?
Чи такі ви незмислі, що почавши духом, звершуєте тепер тїлом?
4 Did you suffer so many things in vain, if it is indeed in vain?
Марно стільки ви терпіли? Коли б тільки марно!
5 He therefore who supplies the Spirit to you and does miracles among you, does he do it by the works of the law, or by hearing of faith?
Хто подає вам Духа і робить чудеса між вами, чи дїлами закону, чи проповіддю віри?
6 Even so, Abraham “believed God, and it was counted to him for righteousness.”
Яко ж Авраам вірував у Бога, і полїчено йому за праведність.
7 Know therefore that those who are of faith are children of Abraham.
Знайте ж, що хто од віри, ті сини Авраамові.
8 The Scripture, foreseeing that God would justify the Gentiles by faith, preached the Good News beforehand to Abraham, saying, “In you all the nations will be blessed.”
І писаннє знаючи наперед, що Бог вірою оправдує поган, благовістило Авраамові: що в тобі благословлять ся всї народи.
9 So then, those who are of faith are blessed with the faithful Abraham.
Тимже хто од віри, ті благословенні із вірним Авраамом.
10 For as many as are of the works of the law are under a curse. For it is written, “Cursed is everyone who doesn’t continue in all things that are written in the book of the law, to do them.”
Которі ж од дїл закону, ті під клятьбою; писано бо: Проклят, хто не встоїть у всьому написаному в книзї закону, щоб робити те.
11 Now that no man is justified by the law before God is evident, for, “The righteous will live by faith.”
А що нїхто законом не оправдуєть ся перед Богом, се явно, бо праведний вірою жив буде.
12 The law is not of faith, but, “The man who does them will live by them.”
Закон же не од віри, та которий чоловік робити ме те, жити ме в тому.
13 Christ redeemed us from the curse of the law, having become a curse for us. For it is written, “Cursed is everyone who hangs on a tree,”
Христос викупив нас од клятьби закону, ставшись за нас клятьбою, (писано бо: Проклят всяк, хто висить на дереві, )
14 that the blessing of Abraham might come on the Gentiles through Christ Jesus, that we might receive the promise of the Spirit through faith.
щоб на поган благословеннє Авраамове прийшло в Христї Ісусї, щоб обітуваннє Духа прийняли ми через віру.
15 Brothers, speaking of human terms, though it is only a man’s covenant, yet when it has been confirmed, no one makes it void or adds to it.
Браттє, по чоловічи глаголю; одначе чоловічого закону ствердженого нїхто не відкидав, анї додає до него.
16 Now the promises were spoken to Abraham and to his offspring. He doesn’t say, “To descendants”, as of many, but as of one, “To your offspring”, which is Christ.
Авраамові ж виречені обітування і насїнню його. Не сказано: І насінням, яко про многі, а яко про одно: І насїнню твоєму, що єсть Христос.
17 Now I say this: A covenant confirmed beforehand by God in Christ, the law, which came four hundred thirty years after, does not annul, so as to make the promise of no effect.
Оце ж глаголю, що завіту перше ствердженого від Бога про Христа, закон, що постав чотириста й трийцять лїт потім, не нехтує, так щоб обернути в ніщо обітуваннє.
18 For if the inheritance is of the law, it is no more of promise; but God has granted it to Abraham by promise.
Бо коли від закону наслїддє, то вже не від обітування; Аврааму ж обітуваннєм дарував Бог.
19 Then why is there the law? It was added because of transgressions, until the offspring should come to whom the promise has been made. It was ordained through angels by the hand of a mediator.
Що ж тодї закон? Задля переступів додано його, доки прийде насїннє, котрому обітувано; (і був він) уряджений через ангелів рукою посередника.
20 Now a mediator is not between one, but God is one.
Посередник же не єсть (посередник) одного, а Бог один.
21 Is the law then against the promises of God? Certainly not! For if there had been a law given which could make alive, most certainly righteousness would have been of the law.
То хиба закон проти обітувань Божих? Нехай не буде! Бо коли б дано закон, що міг би оживляти, то справдї від закону була б праведність.
22 But the Scripture imprisoned all things under sin, that the promise by faith in Jesus Christ might be given to those who believe.
Нї, зачинило писаннє усе під гріхом, щоб обітуваннє од віри Ісус-Христової дане було віруючим.
23 But before faith came, we were kept in custody under the law, confined for the faith which should afterwards be revealed.
Перше ж приходу віри, під законом стережено нас зачинених на віру, що мала відкритись.
24 So that the law has become our tutor to bring us to Christ, that we might be justified by faith.
Тим же закон був нам учителем (щоб привести нас) до Христа, щоб вірою нам справдитись.
25 But now that faith has come, we are no longer under a tutor.
Як же прийшла віра, то вже ми не під учителем.
26 For you are all children of God, through faith in Christ Jesus.
Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа.
27 For as many of you as were baptized into Christ have put on Christ.
Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся.
28 There is neither Jew nor Greek, there is neither slave nor free man, there is neither male nor female; for you are all one in Christ Jesus.
Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема муже-ського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї.
29 If you are Christ’s, then you are Abraham’s offspring and heirs according to promise.
Коди ж ви Христові, то ви насїннє Авраамове, і по обітованню наслїдники.
