2 Corinthians 6
1 Working together, we entreat also that you do not receive the grace of God in vain.
Помагаючи ж (Йому), благаємо вас, щоб ви марно благодать Божу не приймали.
2 For he says, “At an acceptable time I listened to you. In a day of salvation I helped you.” Behold, now is the acceptable time. Behold, now is the day of salvation.
(Бо глаголе: Приятного часу вислухав я тебе, і в день спасення поміг тобі. Ось тепер пора приятна, ось тепер день спасення.)
3 We give no occasion of stumbling in anything, that our service may not be blamed,
Ніякого нї в чому не даємо спотикання, щоб не було ганене служеннє,
4 but in everything commending ourselves as servants of God: in great endurance, in afflictions, in hardships, in distresses,
а у всьому показуючи себе яко слуг Божих: у великому терпінню, в горю, в нуждах, в тіснотах,
5 in beatings, in imprisonments, in riots, in labors, in watchings, in fastings,
в ранах, в темницях, в бучах, у працях, у недосипаннях, у постах,
6 in pureness, in knowledge, in perseverance, in kindness, in the Holy Spirit, in sincere love,
в чистоті, в знанню, в довготерпінню, в добрості, в сьвятому Дусї, в любові нелицемірній,
7 in the word of truth, in the power of God, by the armor of righteousness on the right hand and on the left,
в словах правди, в силї Божій, із зброєю праведности в правій і лївій,
8 by glory and dishonor, by evil report and good report, as deceivers and yet true,
славою і безчестєм, ганьбою і хвалою; яко дуросьвіти, та правдиві;
9 as unknown and yet well known, as dying and behold—we live, as punished and not killed,
яко незнані, та познані; яко вмираючі, і ось ми живі; яко карані, та не повбивані;
10 as sorrowful yet always rejoicing, as poor yet making many rich, as having nothing and yet possessing all things.
яко сумні, а завсїди веселі, яко вбогі, многих же збогачуючі; яко нічого немаючі, а все держучи.
11 Our mouth is open to you, Corinthians. Our heart is enlarged.
Уста наші відкрились до вас, Коринтяне, - серця, наші розпросторились.
12 You are not restricted by us, but you are restricted by your own affections.
Не стіснені ви в нас, а тїснитесь в утробах ваших.
13 Now in return—I speak as to my children—you also open your hearts.
Такою ж нагородою (кажу вам, як дїтям) розпросторітесь і ви.
14 Don’t be unequally yoked with unbelievers, for what fellowship do righteousness and iniquity have? Or what fellowship does light have with darkness?
Не ходіть у жадному ярмі з невірними, яке бо товаришуваннє праведности і беззаконня, і яка спільність сьвітла з темрявою?
15 What agreement does Christ have with Belial? Or what portion does a believer have with an unbeliever?
Яка ж згода в Христа з Велиялом? або яка часть вірному з невірним?
16 What agreement does a temple of God have with idols? For you are a temple of the living God. Even as God said, “I will dwell in them and walk in them. I will be their God and they will be my people.”
І яка згода церкви Божої з ідолською? бо ви церква Бога живого, яко ж рече Бог: вселю ся в них, і ходити му; і буду їм Бог, а вони будуть менї люде.
17 Therefore “‘Come out from among them, and be separate,’ says the Lord. ‘Touch no unclean thing. I will receive you.
Тимже вийдіть із між них, і відлучіть ся, глаголе Господь, і до нечистого не приторкайтесь; і я прийму вас,
18 I will be to you a Father. You will be to me sons and daughters,’ says the Lord Almighty.”
і буду вам за отця, а ви будете менї за синів і дочок, глаголе Господь Вседержитель.
