1 Corinthians 15
1 Now I declare to you, brothers, the Good News which I preached to you, which also you received, in which you also stand,
Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
2 by which also you are saved, if you hold firmly the word which I preached to you—unless you believed in vain.
котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
3 For I delivered to you first of all that which I also received: that Christ died for our sins according to the Scriptures,
Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
4 that he was buried, that he was raised on the third day according to the Scriptures,
і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
5 and that he appeared to Cephas, then to the twelve.
і що явив ся Кифі, а опісля дванайцятьом.
6 Then he appeared to over five hundred brothers at once, most of whom remain until now, but some have also fallen asleep.
Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досі, инші ж і впокоїлись,
7 Then he appeared to James, then to all the apostles,
Після того явив ся Якову, а потім усім апостолам.
8 and last of all, as to the child born at the wrong time, he appeared to me also.
На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
9 For I am the least of the apostles, who is not worthy to be called an apostle, because I persecuted the assembly of God.
Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
10 But by the grace of God I am what I am. His grace which was given to me was not futile, but I worked more than all of them; yet not I, but the grace of God which was with me.
Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
11 Whether then it is I or they, so we preach, and so you believed.
Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
12 Now if Christ is preached, that he has been raised from the dead, how do some among you say that there is no resurrection of the dead?
Коли ж про Христа проповідуеть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
13 But if there is no resurrection of the dead, neither has Christ been raised.
Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
14 If Christ has not been raised, then our preaching is in vain and your faith also is in vain.
коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
15 Yes, we are also found false witnesses of God, because we testified about God that he raised up Christ, whom he didn’t raise up if it is true that the dead are not raised.
І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога; що воскресив Христа, котрого не воскресив, - коли мертві не встають.
16 For if the dead aren’t raised, neither has Christ been raised.
Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
17 If Christ has not been raised, your faith is vain; you are still in your sins.
А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших
18 Then they also who are fallen asleep in Christ have perished.
Тоді й померші в Христї погибли.
19 If we have only hoped in Christ in this life, we are of all men most pitiable.
Коли тільки в сьому житті вповаємо на Христа, то окаяннїшї (нещасливійші) ми всіх людей.
20 But now Christ has been raised from the dead. He became the first fruit of those who are asleep.
Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
21 For since death came by man, the resurrection of the dead also came by man.
Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
22 For as in Adam all die, so also in Christ all will be made alive.
Як бо в Адамі всі вмирають, так і в Христї всі оживають.
23 But each in his own order: Christ the first fruits, then those who are Christ’s at his coming.
Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приході Його.
24 Then the end comes, when he will deliver up the Kingdom to God the Father, when he will have abolished all rule and all authority and power.
Тоді (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
25 For he must reign until he has put all his enemies under his feet.
Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
26 The last enemy that will be abolished is death.
Останній ворог зруйнуєть ся - смерть.
27 For, “He put all things in subjection under his feet.” But when he says, “All things are put in subjection”, it is evident that he is excepted who subjected all things to him.
Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
28 When all things have been subjected to him, then the Son will also himself be subjected to him who subjected all things to him, that God may be all in all.
Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
29 Or else what will they do who are baptized for the dead? If the dead aren’t raised at all, why then are they baptized for the dead?
Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсім мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
30 Why do we also stand in jeopardy every hour?
Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
31 I affirm, by the boasting in you which I have in Christ Jesus our Lord, I die daily.
Що-дня вмираю; так (по правді нехай буде) мені ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господі нашому.
32 If I fought with animals at Ephesus for human purposes, what does it profit me? If the dead are not raised, then “let’s eat and drink, for tomorrow we die.”
Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в ЄФесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
33 Don’t be deceived! “Evil companionships corrupt good morals.”
Не обманюйте себе: ледачі бесіди псують добрі звичаї.
34 Wake up righteously and don’t sin, for some have no knowledge of God. I say this to your shame.
Протверезїть ся праведно та не грішить; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
35 But someone will say, “How are the dead raised?” and, “With what kind of body do they come?”
Та хто-небудь скаже: Як у стануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
36 You foolish one, that which you yourself sow is not made alive unless it dies.
Безумний! що ти сієш, не оживе, коли не вмре.
37 That which you sow, you don’t sow the body that will be, but a bare grain, maybe of wheat, or of some other kind.
І що сїєш, не тіло будуче сієш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
38 But God gives it a body even as it pleased him, and to each seed a body of its own.
Бог же дає йому тіло, яке схоче, і кожному насїнню своє тіло.
39 All flesh is not the same flesh, but there is one flesh of men, another flesh of animals, another of fish, and another of birds.
Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
40 There are also celestial bodies and terrestrial bodies; but the glory of the celestial differs from that of the terrestrial.
(Єсть) і тіла небесні й тіла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
41 There is one glory of the sun, another glory of the moon, and another glory of the stars; for one star differs from another star in glory.
Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
42 So also is the resurrection of the dead. The body is sown perishable; it is raised imperishable.
Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлінню.
43 It is sown in dishonor; it is raised in glory. It is sown in weakness; it is raised in power.
Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
44 It is sown a natural body; it is raised a spiritual body. There is a natural body and there is also a spiritual body.
Сїєть ся тїло душевне, устає тіло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
45 So also it is written, “The first man Adam became a living soul.” The last Adam became a life-giving spirit.
Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останній Адам духом животворящим.
46 However, that which is spiritual isn’t first, but that which is natural, then that which is spiritual.
Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
47 The first man is of the earth, made of dust. The second man is the Lord from heaven.
Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
48 As is the one made of dust, such are those who are also made of dust; and as is the heavenly, such are they also that are heavenly.
Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
49 As we have borne the image of those made of dust, let’s also bear the image of the heavenly.
І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
50 Now I say this, brothers, that flesh and blood can’t inherit God’s Kingdom; neither does the perishable inherit imperishable.
Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
51 Behold, I tell you a mystery. We will not all sleep, but we will all be changed,
Ось тайну вам глаголю: Всі нї впокоїмось, всі ж перемінимось.
52 in a moment, in the twinkling of an eye, at the last trumpet. For the trumpet will sound and the dead will be raised incorruptible, and we will be changed.
У хвилину, у миг ока, за останньою трубою - бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
53 For this perishable body must become imperishable, and this mortal must put on immortality.
Треба бо тлінному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмерте.
54 But when this perishable body will have become imperishable, and this mortal will have put on immortality, then what is written will happen: “Death is swallowed up in victory.”
Як же тлінне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тоді станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда? (Hadēs g86)
56 The sting of death is sin, and the power of sin is the law.
Жоло ж смерти - гріх, а сила гріха - закон.
57 But thanks be to God, who gives us the victory through our Lord Jesus Christ.
Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
58 Therefore, my beloved brothers, be steadfast, immovable, always abounding in the Lord’s work, because you know that your labor is not in vain in the Lord.
Тимже, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючисі у дїлї Господньому завсїди, знаючи що праця ваша не марна перед Господем.
