Acts 4
1 While they were saying this to the people, the Priests, the Commander of the Temple Guard, and the Sadducees came upon them,
А коли промовляли вони до наро́ду оце́, до них приступили священики, і вла́да сторожі храму й саддукеї,
2 highly incensed at their teaching the people and proclaiming in the case of Jesus the Resurrection from among the dead.
обурюючись, що навчають наро́д та звіщають в Ісусі воскресі́ння з мертвих.
3 They arrested the two Apostles and lodged them in custody till the next day; for it was already evening.
І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ра́нку, бо вже вечір настав був.
4 But many of those who had listened to their preaching believed; and the number of the adult men had now grown to be about 5,000.
І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таки́х було тисяч із п'ять.
5 The next day a meeting was held in Jerusalem of their Rulers, Elders, and Scribes,
І сталось, що ра́нком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,
6 with Annas the High Priest, Caiaphas, John, Alexander, and the other members of the high-priestly family.
і Анна первосвященик, і Кайя́фа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.
7 So they made the Apostles stand in the centre, and demanded of them, "By what power or in what name have you done this?"
І, поставивши їх посере́дині, запиталися: „Якою ви силою чи яким ви ім'я́м те робили?“
8 Then Peter was filled with the Holy Spirit, and he replied, "Rulers and Elders of the people,
Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: „Начальники люду та старши́ни Ізраїлеві!
9 if we to-day are under examination concerning the benefit conferred on a man helplessly lame, as to how this man has been cured;
Як сьогодні беруть нас на до́пит про те доброді́йство недужій люди́ні, як вона вздоро́влена, -
10 be it known to you all, and to all the people of Israel, that through the name of Jesus the Anointed, the Nazarene, whom you crucified, but whom God has raised from among the dead-- through that name this man stands here before you in perfect health.
нехай буде відо́мо всім вам, і всім лю́дям Ізраїлевим, що Ім'я́м Ісуса Христа Назаряни́на, що Його розп'яли́ ви, та Його воскресив Бог із мертвих, — Ним поставлений він перед вами здоровий!
11 This Jesus is the Stone treated with contempt by you the builders, but it has been made the Cornerstone.
Він „камінь, що ви, будівни́чі, відкинули, але каменем став Він нарі́жним!“
12 And in no other is the great salvation to be found; for, in fact, there is no second name under Heaven that has been given among men through which we are to be saved."
І нема ні в кім іншім спасі́ння. Бо під небом нема іншого Йме́ння, даного людям, що ним би спасти́ся ми мали“.
13 As they looked on Peter and John so fearlessly outspoken--and also discovered that they were illiterate persons, untrained in the schools--they were surprised; and now they recognized them as having been with Jesus.
А бачивши сміли́вість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди оби́два невчені та про́сті, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були́.
14 And seeing the man standing with them--the man who had been cured--they had no reply to make.
Та бачивши, що вздоро́влений чоловік стоїть з ними, нічого навпро́ти сказати не могли.
15 So they ordered them to withdraw from the Sanhedrin while they conferred among themselves.
І, звелівши їм вийти із синедріо́ну, зачали радитися між собою,
16 "What are we to do with these men?" they asked one another; for the fact that a remarkable miracle has been performed by them is well known to every one in Jerusalem, and we cannot deny it.
говорячи: „Що́ робити нам із цими людьми́? Бож усім ме́шканцям Єрусалиму відо́мо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.
17 But to prevent the matter spreading any further among the people, let us stop them by threats from speaking in the future in this name to any one whatever."
Та щоб більш не поши́рювалось це в наро́ді, то з погрозою заборонімо їм, щоб ніко́му з людей вони не говорили про Це Ім'я́“.
18 So they recalled the Apostles, and ordered them altogether to give up speaking or teaching in the name of Jesus.
І, закли́кавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Йме́ння.
19 But Peter and John replied, "Judge whether it is right in God's sight to listen to you instead of listening to God.
І відповіли́ їм Петро та Іван, та й сказали: „Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?
20 As for us, what we have seen and heard we cannot help speaking about."
Бо не можемо ми не казати про те, що́ ми бачили й чули!“
21 The Court added further threats and then let them go, being quite unable to find any way of punishing them on account of the people, because all gave God the glory for the thing that had happened.
А вони пригрози́ли їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічо́го, щоб їх покарати, через людей, бо всі сла́вили Бога за те, що сталось.
22 For the man was over forty years of age on whom this miracle of restoration to health had been performed.
Бо ро́ків більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоро́влення.
23 After their release the two Apostles went to their friends, and told them all that the High Priests and Elders had said.
Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули́ й сповістили, про що́ первосвященики й старші до них говорили.
24 And they, upon hearing the story, all lifted up their voices to God and said, "O Sovereign Lord, it is Thou who didst make Heaven and earth and sea, and all that is in them,
Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога підне́сли й промовили: „Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!
25 and didst say through the Holy Spirit by the lips of our forefather David Thy servant, "'Why have the nations stamped and raged, and the peoples formed futile plans?
Ти уста́ми Давида, Свого слуги́, отця нашого, сказав Духом Святим: „Чого люди бунтуються, а наро́ди задумують ма́рне?
26 The kings of the earth came near, and the rulers assembled together against the Lord and against His Anointed.'"
Повстають царі зе́мні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його“.
27 "They did indeed assemble in this city in hostility to Thy holy Servant Jesus whom Thou hadst anointed--Herod and Pontius Pilate with the Gentiles and also the tribes of Israel--
Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та По́нтій Пилат із поганами та з наро́дом Ізраїлевим,
28 to do all that Thy power and Thy will had predetermined should be done.
учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збуло́ся.
29 And now, Lord, listen to their threats, and enable Thy servants to proclaim Thy Message with fearless courage,
І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміли́вістю слово Твоє повіда́ти,
30 whilst Thou stretchest out Thine arm to cure men, and to give signs and marvels through the name of Thy holy Servant Jesus."
коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоро́влення, і щоб знаме́на та чуда чинились Ім'я́м Твого Святого Отрока Ісуса“.
31 When they had prayed, the place in which they were assembled shook, and they were, one and all, filled with the Holy Spirit, and proceeded to tell God's Message with boldness.
Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і перепо́внилися всі Святим Духом, — і зачали говори́ти Слово Боже з сміли́вістю!
32 Among all those who had embraced the faith there was but one heart and soul, so that none of them claimed any of his possessions as his own, but everything they had was common property;
А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жоден із них не вважав що з маєтку свого́ за своє, але в них усе спі́льним було́.
33 while the Apostles with great force of conviction delivered their testimony as to the resurrection of the Lord Jesus; and great grace was upon them all.
І апо́столи з вели́кою силою свідчили про воскресіння Ісуса Господа, і благода́ть велика на всіх них була!
34 And, in fact, there was not a needy man among them, for all who were possessors of lands or houses sold them, and brought the money which they realised,
Бо жоден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за про́даж прино́сили,
35 and gave it to the Apostles, and distribution was made to every one according to his wants.
та й клали в ногах у апо́столів, — і роздавалося кожному, хто потре́бу в чім мав.
36 In this way Joseph, whom the Apostles gave the name of Bar-nabas--signifying 'Son of Encouragement' --a Levite, a native of Cyprus,
Так, Йо́сип, що Варна́вою — що в перекладі є „син потіхи“— був про́званий від апо́столів, Левит, родом кі́прянин,
37 sold a farm which he had, and brought the money and gave it to the Apostles.
мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апо́столів.
