Leviticus 24
1 Yahweh spoke to Moses, saying,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 “Command the people of Israel to bring you pure oil beaten from olives to be used in the lamp, that the light may burn continually.
„Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, ви́чавленої оливи з оли́вкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпа́ду.
3 Outside the curtain before the covenant decrees in the tent of meeting, Aaron must continually, from evening to morning, keep the lamp lit before Yahweh. This will be a permanent statute throughout your people's generations.
Поза завісою свідо́цтва в скинії заповіту приряди́ть її Ааро́н від вечора аж до ра́нку перед Господнім лицем наза́вжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!
4 The high priest must always keep the lamps lit before Yahweh, the lamps on the lampstand of pure gold.
На чистім свічнику́ прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем наза́вжди.
5 You must take fine flour and bake twelve loaves with it. There must be two-tenths of an ephah in each loaf.
І ві́зьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, — по дві десяті ефи́ буде один кала́ч.
6 Then you must set them in two rows, six in a row, on the table of pure gold before Yahweh.
І покладеш їх у два ряди́, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,
7 You must put pure incense along each row of loaves as a representative offering. This incense will be burnt for Yahweh.
і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа.
8 Every Sabbath day the high priest must regularly set out the bread before Yahweh on behalf of the people of Israel, as a sign of an everlasting covenant.
Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем за́вжди, від Ізраїлевих синів, вічний запові́т.
9 This offering will be for Aaron and his sons, and they are to eat it in a place that is holy, for it is a portion from the offerings to Yahweh made by fire.”
І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняни́х жертов Господніх. Це вічна постанова“.
10 Now it happened that the son of an Israelite woman, whose father was an Egyptian, went among the people of Israel. This son of the Israelite woman fought against an Israelite man in the camp.
І вийшов син ізраїльтя́нки, — а він був син єги́птянина, — між Ізраїлевих синів. І сварився в табо́рі син тієї ізраїльтя́нки з одним ізраїльтя́нином.
11 The son of the Israelite woman blasphemed the name of Yahweh and cursed God, so the people brought him to Moses. His mother's name was Shelomith, the daughter of Dibri, from the tribe of Dan.
І син тієї ізраїльтя́нки богозневажив Ім'я́ Господнє, і проклинав. І привели́ його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка́ Діври, з Данового племени.
12 They held him in custody until Yahweh himself should declare his will to them.
І посадили його під сторожу аж до ви́яснення через уста Господні.
13 Then Yahweh spoke to Moses, saying,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
14 “Take the man who has cursed God outside the camp. All who heard him must lay their hands on his head, and then the entire assembly must stone him.
„Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.
15 You must explain to the people of Israel and say, 'Whoever curses his God must carry his own guilt.
А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне́ Бога свого, то понесе він свій гріх.
16 He who blasphemes the name of Yahweh must surely be put to death. All the assembly must certainly stone him, whether he is a foreigner or a native-born Israelite. If anyone blasphemes the name of Yahweh, he must be put to death.
А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий.
17 If anyone strikes down another human being, he must certainly be put to death.
І кожен, хто заб'є люди́ну, — буде конче забитий.
18 If anyone strikes down someone's animal, he must pay it back, life for life.
А хто заб'є яку скоти́ну, той відшкодує її, — життя за життя.
19 If anyone injures his neighbor, it must be done to him as he did to his neighbor:
І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зро́блено йому:
20 fracture for fracture, eye for eye, tooth for tooth. As he has caused an injury to a person, so must it also be done to him.
злама́ння за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зро́блена йому.
21 Anyone who kills an animal must pay it back, and anyone who kills a person must be put to death.
А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є люди́ну, той буде забитий.
22 You must have the same law for both the foreigner and the native-born Israelite, for I am Yahweh your God.'”
Суд один буде для вас, — прихо́дько буде як тубілець. Бо Я — Господь Бог ваш!“
23 So Moses spoke to the people of Israel, and the people brought the man outside the camp, the one who had cursed Yahweh. They stoned him with stones. The people of Israel carried out the command of Yahweh to Moses.
І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.
