Mark 12
1 And he beganne to speake vnto them in similitudes. A certayne man planted a vineyarde and copased it with an hedge and ordeyned a wyne presse and bylt a toure in yt. And let yt out to hyre vnto husbandme and went into a straunge countre.
І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав виноточу, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай від'їхав.
2 And when the tyme was come he sent to the tennauntes a servaunt that he myght receave of the tenauntes of the frute of the vyneyarde.
І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.
3 And they caught him and bet him and sent him agayne emptye.
Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожні.
4 And moreoever he sent vnto them another servaunt and at him they cast stones and brake his heed and sent him agayne all to revyled.
І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.
5 And agayne he sent another and him they kylled: and many other beetynge some and kyllinge some.
І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.
6 Yet had he one sonne whom he loved tenderly him also he sent at the last vnto them sayinge: they wyll feare my sonne.
Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромлять ся сина мого.
7 But the tenauntes sayde amongest them selves: this is the heyre: come let vs kyll hym and ye inheritauce shalbe oures.
Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходімо вбємо його, то й наше буде наслїдство.
8 And they toke him and kyllid him and cast him out of the vyneyarde.
І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.
9 What shall then the lorde of the vyneyarde do? He will come and destroye ye tenauntes and let out the vyneyarde to other.
Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.
10 Have ye not redde this scripture? The stoone which ye bylders dyd refuse is made ye chefe stoone in ye corner:
Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
11 this was done of ye Lorde and is mervelous in oure eyes.
Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.
12 And they went about to take him but they feared the people. For they perceaved that he spake that similitude agaynst them. And they left him and went their waye.
І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
13 And they sent vnto him certayne of ye Pharises with Herodes servantes to take him in his wordes.
І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
14 And assone as they were come they sayd vnto him: master we knowe yt thou arte true and carest for no man: for thou consyderest not the degre of men but teachest the waye of God truly: Ys it laufull to paye tribute to Cesar or not?
Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивишся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
15 Ought we to geve or ought we not to geve? He vnderstode their simulacion and sayde vnto them: Why tepte ye me? Brynge me a peny that I maye se yt.
Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокутуєте? Принесіть менї денария, щоб я бачив.
16 And they brought. And he sayde vnto them: Whose ys thys ymage and superscripcion? And they sayde vnto him Cesars.
Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.
17 And Iesus answered and saide vnto the: Then geve to Cesar that which belongeth to Cesar: and to God that which perteyneth to God. And they mervelled at him.
І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
18 Then came the Saduces vnto him which saye ther is no resurreccion. And they axed hym sayinge:
І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
19 Master Moses wroote vnto vs yf eny mans brother dye and leve his wyfe behinde him and leve no chyldren: that then hys brother shuld take his wyfe and reyse vp seed vnto his brother.
Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дітей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насіннє братові своєму.
20 Ther were seven brethren: and the fyrst toke a wyfe and when he dyed leeft no seed behynde him.
Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;
21 And the seconde toke hir and dyed: nether leeft eny seed. And the thyrde lyke wyse.
і другий узяв її, та й він не зоставив насіння; і третій також так.
22 And seve had her and leeft no seed behynde them. Last of all the wyfe dyed also.
І брали її семеро, та й не зоставили насіння; остання з усіх умерла й жінка.
23 In the resurreccio then when they shall ryse agayne: whose wyfe shall she be of them? For seven had her to wyfe.
Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.
24 Iesus answered and sayde vnto them: Are ye not therfore deceaved and vnderstonde not the scryptures nether the power of God?
І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?
25 For when they shall ryse agayne fro deeth they nether mary nor are maryed: but are as the angels which are in heven.
Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.
26 As touchynge the deed that they shall ryse agayne: have ye not redde in the boke of Moses howe in the busshe God spake vnto him sayinge: I am the God of Abraham and God of Ysaac and the God of Iacob?
Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глалолючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
27 He is not the God of the deed but the God of the livynge. Ye are therfore greatly deceaved.
Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.
28 And ther came one of the scribes that had hearde them disputynge to gedder and perceaved that he had answered them well and axed him: Which is the fyrste of all the commaundemetes?
І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?
29 Iesus answered him: the fyrste of all the comaundementes is. Heare Israel: The Lorde God is one Lorde.
Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш. Господь один єсть;
30 And thou shalt love the Lorde thy God with all thy hert and with all thy soule and with all thy mynde and with all thy strength. This is the fyrste commaundement.
і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.
31 And the seconde is lyke vnto this: Thou shalt love thy neghbour as thy silfe. Ther is none other commaundement greater then these.
А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.
32 And the Scribe sayde vnto him: well master thou hast sayd ye truthe that ther ys one God and that ther is none but he.
І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;
33 And to love him with all the herte and with all the mynde and with all the soule and with all the stregth: and to love a mans neghbour as him silfe ys a greater thinge then all burntofferings and sacrifices.
і що любити Його всім серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.
34 And when Iesus sawe that he answered discretly he sayde vnto him: Thou arte not farre from the kyngdome of God. And no man after that durst axe him eny questio.
І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І ніхто нїколи не важив ся Його питати.
35 And Iesus answered and sayde teachynge in the temple: how saye the Scribes yt Christ is the sonne of David?
І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?
36 for David him selfe inspyred with the holy goost sayde: The Lorde sayde to my Lorde syt on my right honde tyll I make thyne enemyes thy fote stole.
Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."
37 Then David hym silfe calleth him Lorde: and by what meanes is he then his sonne? And moche people hearde him gladly.
Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
38 And he sayde vnto them in his doctrine: beware of the Scribes which love to goo in longe clothinge: and love salutacions in ye market places
І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
39 and the chefe seates in the synagoges and to syt in the vppermost roumes at feastes
та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
40 and devoure widowes houses and that vnder coloure of longe prayinge. These shall receave greater dampnacion.
що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
41 And Iesus sat over agaynst the treasury and behelde how the people put money in to the treasury. And many that were ryche cast in moch.
І сівши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
42 And ther cam a certayne povre widowe and she threwe in two mytes which make a farthynge.
І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
43 And he called vnto him his disciples and sayde vnto them: Verely I saye vnto you that this pover widowe hath cast moare in then all they which have caste into the treasury.
І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.
44 For they all dyd cast in of their superfluyte: but she of her poverte dyd cast in all that she had eve all her livynge.
Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.
