James 1
1 JAMES, a servant of God, and of our Lord Jesus the Messiah; to the twelve tribes dispersed among the Gentiles; greeting peace.
Яків, раб Бога і Господа Ісуса Христа. Дванадцятьом племенам, які в розсіянні. Вітання!
2 Let it be all joy to you, my brethren, when ye enter into many and various trials.
Брати мої, вважайте за велику радість, коли ви проходите через різні випробування,
3 For ye know, that the trial of your faith, maketh you possess patience.
знаючи, що випробування вашої віри веде до стійкості.
4 And let patience have its perfect work, so that ye may be complete and perfect, and may lack nothing.
А стійкість нехай має досконалу дію, щоб ви стали довершеними й бездоганними, без жодного недоліку.
5 And if any of you lacketh wisdom, let him ask it of God, who giveth to all freely, and reproacheth not; and it will be given him.
Якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить [її] в Бога, Який усім дарує щедро й без докору, і буде йому дано.
6 But let him ask in faith, not hesitating: he who hesitateth is like the waves of the sea, which the wind agitateth.
Але нехай просить із вірою, анітрохи не вагаючись, бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, яку женуть і підіймають вітри.
7 And let not that man expect to receive any thing of the Lord,
Нехай така людина навіть не думає, що вона отримає щось від Господа.
8 who is hesitating in his mind, and unstable in all his ways.
[Це] людина двоєдушна, невизначена в усіх своїх шляхах.
9 And let the depressed brother rejoice, in his elevation;
Нехай незаможний брат хвалиться своїм звеличенням,
10 and the rich, in his depression; because, like the flower of an herb, so he passeth away.
а багатий – своїм приниженням, бо він промине, наче польова квітка.
11 For the sun riseth in its heat, and drieth up the herb; and its flower falleth, and the beauty of its appearance perisheth: so also the rich man withereth in his ways.
Адже сходить палюче сонце, висушує рослину, її квітка опадає, і краса її обличчя зникає. Ось так і багатий загине у своїх починаннях.
12 Blessed is the man who endureth temptations; so that when he is proved he may receive a crown of life, which God hath promised to them that love him.
Блаженна людина, яка вистоює спокусу, бо, здобувши схвалення, вона отримає вінець життя, який Бог обіцяв тим, хто Його любить.
13 Let no one when he is tempted, say, I am tempted of God: for God is not tempted with evils, nor doth he tempt any man.
Нехай ніхто під час спокуси не каже: «Я спокушений Богом». Адже Бог не може бути спокушений злом, і Він нікого не спокушає.
14 But every man is tempted by his own lust; and he lusteth, and is drawn away.
Кожен спокушається, коли його зваблює й захоплює власне бажання.
15 And this his lust conceiveth, and bringeth forth sin; and sin, when mature, bringeth forth death.
Бажання, коли зачне, породжує гріх, а гріх, коли дозріє, породжує смерть.
16 Do not err, my beloved brethren.
Любі мої брати, не вводьте себе в оману!
17 Every good and perfect gift cometh down from above, from the Father of lights, with whom is no mutation, not even the shadow of change.
Кожен добрий дарунок і кожен досконалий дар походить згори, спускаючись від Отця світла, в Якому немає ні зміни, ні тіні переміни.
18 He saw fit, and begat us by the word of truth; that we might be the first-fruits of his creatures.
За Своєю волею Він породив нас Словом істини, щоб ми стали наче першим плодом [серед] Його творінь.
19 And be ye, my beloved brethren, every one of you, swift to hear, and slow to speak; and slow to wrath:
Любі мої брати, знайте: кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною до говоріння та повільною до гніву.
20 for the wrath of man worketh not the righteousness of God.
Бо гнів людський не виконує Божої праведності.
21 Wherefore, remove far from you all impurity, and the abundance of wickedness; and, with meekness, receive the word that is implanted in our nature, which is able to vivify these your souls.
Тому, відкинувши всяку нечистоту й рештки злоби, прийміть із лагідністю насаджене у вас Слово, яке може врятувати ваші душі.
22 But be ye doers of the word, and not hearers only; and do not deceive yourselves.
Тож будьте виконавцями Слова, а не тільки слухачами, які обманюють самих себе.
23 For if any man shall be a hearer of the word, and not a doer of it, he will be like one who seeth his face in a mirror:
Бо якщо хтось є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає своє обличчя в дзеркалі:
24 for he seeth himself, and passeth on, and forgetteth what a man he was.
вона побачила себе, відійшла й відразу ж забула, як виглядає.
25 But every one that looketh upon the perfect law of liberty and abideth in it, is not a hearer of something to be forgotten, but a doer of the things; and he will be blessed in his work.
А хто вдивляється в досконалий Закон свободи й перебуває в ньому, [той] не слухач-забудько, а виконавець діла. Він буде блаженний у своїй діяльності.
26 And if any one thinketh that he worshippeth God, and doth not restrain his tongue, but his heart deceiveth him; his worship is vain.
Якщо хтось думає, що він побожний, [але] не приборкує свого язика, обманюючи своє серце, [то] його побожність нічого не варта.
27 For the worship that is pure and holy before God the Father, is this: to visit the fatherless and the widows in their affliction, and that one keep himself unspotted from the world.
Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем – це відвідування сиріт і вдів у їхньому горі [та] зберігання себе чистим від світу.
