Deuteronomy 31
1 Moses [Drawn out] went and spoke these words to all Israel [God prevails].
І пішов Мойсе́й, і промовляв до всього Ізраїля оці слова́,
2 He said to them, “I am one hundred twenty years old today. I can no more go out and come in. Adonai has said to me, ‘You shall not go over this Jordan [Descender].’
та й сказав їм: „Я сьогодні віку ста й двадцяти́ літ. Не можу вже вихо́дити та вхо́дити, і Господь сказав мені: Не пере́йдеш ти цього Йорда́ну.
3 Adonai your God himself will go over before you. He will destroy these nations from before you, and you shall dispossess them. Joshua [Salvation Yah] will go over before you, as Adonai has spoken.
Господь, Бог твій, — Він пі́де перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус пере́йде перед тобою, як говорив був Господь.
4 Adonai will do to them as he did to Sihon and to Og, the kings of the Amorites [Descendants of Talkers], and to their land; whom he destroyed.
І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому кра́єві, яких вигубив Він.
5 Adonai will deliver them up before you, and you shall do to them according to all the mitzvot ·instructions· I have enjoined you.
І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією за́повіддю, що я вам наказав був.
6 Be strong and courageous. Don’t be afraid or scared of them; for Adonai your God himself is who goes with you. He will not fail you nor forsake you.”
Будьте сильні та відважні, не бі́йтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той, хто ходить з тобою, — не опу́стить Він тебе й не покине тебе“.
7 Moses [Drawn out] called to Joshua [Salvation Yah], and said to him in the sight of all Israel [God prevails], “Be strong and courageous, for you shall go with this people into the land which Adonai has sworn to their fathers to give them; and you shall cause them to inherit it.
І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на оча́х усього Ізраїля: „Будь сильний та відважний, бо ти вві́йдеш з цим наро́дом до того кра́ю, якого Господь заприсягну́в їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спа́док.
8 Adonai himself is who goes before you. He will be with you. He will not fail you nor forsake you. Don’t be afraid. Don’t be discouraged.”
А Господь, Він Той, що пі́де перед тобою, — не опустить тебе й не покине тебе, — не бійся й не лякайся“.
9 Moses [Drawn out] wrote this Torah ·Teaching·, and delivered it to the priests the sons of Levi [United with], who bore the ark of Adonai’s covenant, and to all the elders of Israel [God prevails].
І написав Мойсей цього Зако́на, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковче́га Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старши́х.
10 Moses [Drawn out] enjoined them, saying, “At the end of every seven years, in the set time of the year of release, in the festival of Sukkot ·Booths·,
І наказав їм Мойсей, говорячи: „У кінці́ семи літ, окре́сленого ча́су року відпу́щення, у свято Кучок,
11 when all Israel [God prevails] has come to appear before Adonai your God in the place which he will choose, you shall read this Torah ·Teaching· before all Israel [God prevails] in their hearing.
коли при́йде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Зако́на перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.
12 Assemble the people, the men and the women and the little ones, and the foreigners who are within your gates, that they may sh'ma ·hear obey·, and that they may learn, and fear Adonai your God, and observe to do all the words of this Torah ·Teaching·;
Збери той народ, — чоловіків, і жінок, і дітей, і прихо́дька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і доде́ржували виконувати всі слова цього Зако́ну.
13 and that their children, who have not known, may sh'ma ·hear obey·, and learn to fear Adonai your God, as long as you live in the land where you go over the Jordan [Descender] to possess it.”
А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви жи́тимете на цій землі, куди ви перехо́дите Йорда́н, щоб посісти її“.
14 Adonai said to Moses [Drawn out], “Behold, your days approach that you must die. Call Joshua [Salvation Yah], and present yourselves in the Tent of Meeting, that I may enjoin him.” Moses [Drawn out] and Joshua [Salvation Yah] went, and presented themselves in the Tent of Meeting.
І сказав Господь до Мойсея: „Оце набли́зилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу́“. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.
15 Adonai appeared in the Tent in a pillar of cloud, and the pillar of cloud stood over the Tent’s door.
І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.
16 Adonai said to Moses [Drawn out], “Behold, you shall sleep with your fathers. This people will rise up, and play the prostitute after the strange deities of the land, where they go to be among them, and will forsake me, and break my covenant ·binding contract between two or more parties· which I have made with them.
І сказав Господь до Мойсея: „Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей наро́д устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Кра́ю, куди він увіхо́дить, щоб бути в сере́дині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.
17 Then my anger shall be kindled against them in that day, and I will forsake them, and I will hide my face from them, and they shall be devoured, and many evils and troubles shall come on them; so that they will say in that day, ‘Haven’t these evils come on us because our God is not among us?’
І того дня запа́литься Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і зна́йдуть його числе́нні нещастя та у́тиски. І скаже він того дня: „Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?“
18 I will surely hide my face in that day for all the evil which they have done, in that they have turned to other deities.
А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо зверну́вся до інших богів.
19 “Now therefore write this song for yourselves, and teach it to the children of Israel [God prevails]. Put it in their mouths, that this song may be a witness for me against the children of Israel [God prevails].
А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.
20 For when I have brought them into the land which I swore to their fathers, flowing with milk and honey, and they have eaten and filled themselves, and grown fat; then they will turn to other deities, and abad ·serve· them, and despise me, and break my covenant.
Коли Я введу́ його до тієї землі, яку присягнув його батька́м, що тече молоком та медом, і він буде їсти й наси́титься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з обра́зою, і зламає він заповіта Мого,
21 It will happen, when many evils and troubles have come on them, that this song will testify before them as a witness; for it will not be forgotten out of the mouths of their descendants; for I know their ways and what they are doing today, before I have brought them into the land which I swore.”
то станеться, коли зна́йдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забу́деться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того кра́ю, що Я присягнув“.
22 So Moses [Drawn out] wrote this song the same day, and taught it the children of Israel [God prevails].
І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.
23 He enjoined Joshua [Salvation Yah] the son of Nun, and said, “Be strong and courageous; for you shall bring the children of Israel [God prevails] into the land which I swore to them. I will be with you.”
І наказав він Ісусові, Нави́новому синові, та й сказав: „Будь сильний та відважний, бо ти впрова́диш Ізраїлевих синів до того кра́ю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою“.
24 When Moses [Drawn out] had finished writing the words of this Torah ·Teaching· in a book, until they were finished,
І сталося, як Мойсей скінчи́в писати слова цього Зако́ну до книги аж до кінця їх,
25 Moses [Drawn out] enjoined the Levites [Descendants of United with], who bore the ark of Adonai’s covenant, saying,
то Мойсей наказав Леви́там, що носять ковче́га Господнього заповіту, говорячи:
26 “Take this book of the Torah ·Teaching·, and put it by the side of the ark of Adonai’s covenant your God, that it may be there for a witness against you.
„Візьміть книгу цього Зако́ну, і покладіть її збоку ковче́га заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.
27 For I know your rebellion, and your stiff neck. Behold, while I am yet alive with you today, you have been rebellious against Adonai. How much more after my death?
Бо я знаю неслухня́ність твою та тверду́ твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були́ неслухня́ні Господе́ві, а тим більш будете по смерті моїй!
28 Assemble to me all the elders of your tribes, and your officers, that I may speak these words in their ears, and call heaven and earth to witness against them.
Зберіть до мене всіх старши́х ваших племе́н та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова́, і покличу небо й землю на сві́дчення проти них.
29 For I know that after my death you will utterly corrupt yourselves, and turn aside from the way which I have enjoined you; and evil will happen to you in the latter days; because you will do what Adonai sees as evil and provoke him to anger by your deeds.”
Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спітка́є вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх оча́х, щоб гніви́ти Його чином своїх рук“.
30 Moses [Drawn out] spoke in the ears of all the assembly of Israel [God prevails] the words of this song, until they were finished.
І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова́ оцієї пісні аж до закінчення їх:
