Ephesians 4
1 I exhort you, therefore, I the prisoner in the Lord, to walk worthily of the calling with which ye were called,
Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,
2 with all humility and meekness, with long-suffering; bearing with one another in love,
з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпіливостю, терплячи один одного в любови,
3 endeavoring to keep the unity of the Spirit in the bond of peace.
стараючись держати единеннє духа в мирному союзї.
4 There is one body, and one Spirit, even as ye were called in one hope of your calling;
Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання;
5 one Lord, one faith, one baptism,
один Господь, одна віра, одно хрещеннє,
6 one God and Father of all, who is over all, and through all, and in all.
один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас.
7 But to each one of us was given the grace [[which he hath]] according to the measure of the gift of Christ.
Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.
8 Wherefore he saith: “When he ascended on high, he led captive a train of captives, and gave gifts to men.”
Тимже глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.
9 Now what is implied in his ascending, but that he also descended into the lower parts of the earth?
(А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?
10 He who descended is the same as he who ascended far above all the heavens, that he might fill all things.
Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)
11 And he gave some to be apostles; and some, prophets; and some, evangelists; and some, pastors and teachers;
І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,
12 for the perfecting of the saints for the work of ministration, for the building up of the body of Christ;
на звершеннє сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,
13 till we all attain to the unity of the faith and of the knowledge of the Son of God, to a full-grown man, to the measure of the stature of the fullness of Christ;
доки дійдемо всї до з'єдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового,
14 that we may no longer be children, tossed to and fro and borne about by every wind of teaching, through the dishonest tricks of men, and their cunning in the wily arts of error;
щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,
15 but cleaving to truth in love, may grow up in all things unto him who is the head, even Christ;
а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,
16 from whom the whole body, well put together and compacted by means of every supplying joint, is, according to the working of each part in its proportion, building itself up in love.
котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуваннє самого себе в любові.
17 This therefore I say, and charge you in the Lord, that ye no longer walk as the rest of the gentiles walk in the vanity of their mind,
Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,
18 having their understanding darkened, being alienated from the life of God on account of the ignorance that is in them, on account of the hardness of their hearts;
оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.
19 who, being past feeling, have given themselves up to wantonness, to work all uncleanness in greediness.
Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости.
20 But not so did ye learn Christ,
Ви ж не так познали Христа:
21 if indeed ye heard him, and were taught in him, as the truth is in Jesus;
коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що истина в Ісусї,
22 that as to your former way of life ye should put off the old man, who perisheth according to the lusts of deceit,
щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,
23 and be renewed in the spirit of your mind,
а обновлятись духом ума вашого,
24 and that ye put on the new man, who was created according to God in righteousness and holiness of the truth.
та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.
25 Wherefore having put away falsehood, speak truth every one with his neighbor; for we are members one of another.
Тим-же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени.
26 “Be angry, and sin not;” let not the sun go down upon your wrath;
Гнівайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.
27 and do not give place to the Devil.
Анї давайте місця дияволу.
28 Let him that stealeth steal no more, but rather let him labor, working with his hands at that which is good, that he may have to give to him that is in need.
Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї.
29 Let no foul language proceed out of your mouth, but whatever is good for edification, as the need may be, that it may benefit the hearers;
Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує.
30 and grieve not the Holy Spirit of God, whereby ye were sealed unto the day of redemption.
І не засмучуйте Духа сьвятого Божого, котрим ви запечатані в день викупу.
31 Let all bitterness, and wrath, and anger, and clamor, and evil-speaking, be put away from you, with all malice;
Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.
32 and be kind to one another, tender-hearted, forgiving one another, even as God in Christ forgave you.
Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.
