Mark 12
1 He began to speak to them in parables. "A man planted a vineyard, put a hedge around it, dug a pit for the winepress, built a tower, rented it out to a farmer, and went on a journey.
І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав виноточу, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай від'їхав.
2 When it was time, he sent a servant to the farmer to get from the farmer his share of the fruit of the vineyard.
І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.
3 They took him, beat him, and sent him away empty.
Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожні.
4 Again, he sent another servant to them; and they wounded him in the head, and treated him shamefully.
І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.
5 And he sent another; and they killed him; and many others, beating some, and killing some.
І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.
6 He had one left, a beloved son, he sent him last to them, saying, 'They will respect my son.'
Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромлять ся сина мого.
7 But those farmers said among themselves, 'This is the heir. Come, let us kill him, and the inheritance will be ours.'
Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходімо вбємо його, то й наше буде наслїдство.
8 They took him, killed him, and cast him out of the vineyard.
І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.
9 What therefore will the lord of the vineyard do? He will come and destroy the farmers, and will give the vineyard to others.
Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.
10 Haven't you even read this Scripture: 'The stone which the builders rejected, the same was made the head of the corner.
Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
11 This was from the Lord. It is marvelous in our eyes'?"
Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.
12 They tried to seize him, but they feared the crowd; for they perceived that he spoke the parable against them. They left him, and went away.
І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
13 They sent some of the Pharisees and of the Herodians to him, that they might trap him with words.
І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
14 When they had come, they asked him, "Teacher, we know that you are honest, and do not defer to anyone; for you are not partial to anyone, but truly teach the way of God. Is it lawful to pay taxes to Caesar, or not?
Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивишся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
15 Should we pay, or should we not pay?" But he, knowing their hypocrisy, said to them, "Why do you test me? Bring me a denarius, that I may see it."
Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокутуєте? Принесіть менї денария, щоб я бачив.
16 They brought it. He said to them, "Whose is this image and inscription?" They said to him, "Caesar's."
Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.
17 And Jesus said to them, "Render to Caesar the things that are Caesar's, and to God the things that are God's." And they were utterly amazed at him.
І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
18 There came to him Sadducees, who say that there is no resurrection. They asked him, saying,
І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
19 "Teacher, Moses wrote to us, 'If a man's brother dies, and leaves a wife behind him, and leaves no children, that his brother should take the wife, and raise up offspring for his brother.'
Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дітей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насіннє братові своєму.
20 There were seven brothers. The first took a wife, and dying left no offspring.
Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;
21 The second took her, and died, leaving no children behind him. The third likewise;
і другий узяв її, та й він не зоставив насіння; і третій також так.
22 and the seven left no children. Last of all the woman also died.
І брали її семеро, та й не зоставили насіння; остання з усіх умерла й жінка.
23 In the resurrection, when they rise, whose wife will she be of them? For the seven had her as a wife."
Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.
24 Jesus said to them, "Is not this because you are mistaken, not knowing the Scriptures, nor the power of God?
І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?
25 For when they will rise from the dead, they neither marry, nor are given in marriage, but are like angels in heaven.
Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.
26 But about the dead, that they are raised; have you not read in the book of Moses, about the bush, how God spoke to him, saying, 'I am the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob'?
Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глалолючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
27 He is not the God of the dead, but of the living. You are therefore badly mistaken."
Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.
28 And one of the scribes came, and heard them questioning together. Seeing that he had answered them well, asked him, "Which commandment is the greatest of all?"
І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?
29 Jesus answered, "The first is, 'Hear, Israel, the Lord our God, the Lord is one.
Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш. Господь один єсть;
30 And you are to love the Lord your God with all your heart, and with all your soul, and with all your mind, and with all your strength.'
і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.
31 The second is this, 'You are to love your neighbor as yourself.' There is no other commandment greater than these."
А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.
32 The scribe said to him, "Truly, Teacher, you have said well that he is one, and there is none other but he,
І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;
33 and to love him with all the heart, and with all the understanding, and with all the soul, and with all the strength, and to love his neighbor as himself, is more important than all whole burnt offerings and sacrifices."
і що любити Його всім серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.
34 When Jesus saw that he answered wisely, he said to him, "You are not far from the Kingdom of God." No one dared ask him any question after that.
І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І ніхто нїколи не важив ся Його питати.
35 Jesus responded, as he taught in the temple, "How can the scribes say that the Christ is the son of David?
І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?
36 David himself said in the Holy Spirit, 'The Lord said to my Lord, "Sit at my right hand, until I make your enemies the footstool of your feet."'
Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."
37 David himself calls him Lord, so how can he be his son?" The common people heard him gladly.
Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
38 In his teaching he said to them, "Beware of the scribes, who like to walk in long robes, and to get greetings in the marketplaces,
І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
39 and the best seats in the synagogues, and the best places at feasts:
та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
40 those who devour widows' houses, and for a pretense make long prayers. These will receive greater condemnation."
що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
41 And he sat down opposite the treasury, and saw how the crowd cast money into the treasury. Many who were rich cast in much.
І сівши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
42 A poor widow came, and she cast in two lepta, which equal a kodrantes.
І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
43 He called his disciples to himself, and said to them, "Truly I tell you, this poor widow gave more than all those who are giving into the treasury,
І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.
44 for they all gave out of their abundance, but she, out of her poverty, gave all that she had to live on."
Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.
