Luke 1
1 Since many have undertaken to set in order a narrative concerning those matters which have been fulfilled among us,
Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
2 even as those who from the beginning were eyewitnesses and servants of the word delivered them to us,
як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3 it seemed good to me also, having traced the course of all things accurately from the first, to write to you in order, most excellent Theophilus;
то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4 that you might know the certainty concerning the things in which you were instructed.
щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5 There was in the days of Herod, the king of Judea, a certain priest named Zechariah, of the division of Abijah. He had a wife of the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth.
Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6 They were both righteous before God, walking blamelessly in all the commandments and ordinances of the Lord.
Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7 But they had no child, because Elizabeth was barren, and they both were well advanced in years.
і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8 Now it happened, while he was performing the priest's office before God in the order of his division,
Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9 according to the custom of the priest's office, his lot was to enter into the temple of the Lord and burn incense.
то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10 And the whole crowd of people were praying outside at the hour of incense.
А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11 An angel of the Lord appeared to him, standing on the right side of the altar of incense.
Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12 Zechariah was troubled when he saw him, and fear fell upon him.
І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13 But the angel said to him, "Do not be afraid, Zechariah, because your request has been heard, and your wife, Elizabeth, will bear you a son, and you are to name him John.
Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14 You will have joy and gladness; and many will rejoice at his birth.
І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15 For he will be great in the sight of the Lord, and he must never drink wine or strong drink, and he will be filled with the Holy Spirit, even from his mother's womb.
Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16 He will turn many of the children of Israel to the Lord, their God.
І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17 He will go before him in the spirit and power of Elijah, 'to turn the hearts of the fathers to the children,' and the disobedient to the wisdom of the just; to make ready a people prepared for the Lord."
І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18 Zechariah said to the angel, "How can I be sure of this? For I am an old man, and my wife is well advanced in years."
І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19 The angel answered him, "I am Gabriel, who stands in the presence of God. I was sent to speak to you, and to bring you this good news.
І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20 And look, you will be silent and not able to speak, until the day that these things will happen, because you did not believe my words, which will be fulfilled in their proper time."
І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21 The people were waiting for Zechariah, and they were wondering why he was delayed in the temple.
І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22 When he came out, he could not speak to them, and they perceived that he had seen a vision in the temple. He continued making signs to them, and remained mute.
Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23 It happened, when the days of his service were fulfilled, he departed to his house.
І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24 After these days Elizabeth, his wife, conceived, and she hid herself five months, saying,
Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
25 "Thus has the Lord done to me in the days in which he looked at me, to take away my disgrace among people."
Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26 Now in the sixth month, the angel Gabriel was sent from God to a city of Galilee, named Nazareth,
Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27 to a virgin pledged to be married to a man whose name was Joseph, of the house of David. The virgin's name was Mary.
до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28 Having come in, the angel said to her, "Greetings, favored one. The Lord is with you."
І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29 But when she saw him, she was greatly troubled at the saying, and considered what kind of greeting this might be.
Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
30 The angel said to her, "Do not be afraid, Mary, for you have found favor with God.
І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31 And look, you will conceive in your womb, and bring forth a son, and will call his name 'Jesus.'
І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32 He will be great, and will be called the Son of the Most High. The Lord God will give him the throne of his father, David,
Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
33 and he will reign over the house of Jacob forever. There will be no end to his Kingdom." (aiōn g165)
і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця. (aiōn g165)
34 Mary said to the angel, "How can this be, seeing I am a virgin?"
Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35 The angel answered her, "The Holy Spirit will come on you, and the power of the Most High will overshadow you. Therefore also the holy one who is born will be called the Son of God.
І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36 And look, Elizabeth, your relative, also has conceived a son in her old age; and this is the sixth month with her who was called barren.
І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
37 For with God nothing will be impossible."
Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38 And Mary said, "See, the handmaid of the Lord; be it to me according to your word." The angel departed from her.
Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39 Mary arose in those days and went into the hill country with haste, into a city of Judah,
Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40 and entered into the house of Zechariah and greeted Elizabeth.
і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41 It happened, when Elizabeth heard Mary's greeting, that the baby leaped in her womb, and Elizabeth was filled with the Holy Spirit.
І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42 She called out with a loud voice, and said, "Blessed are you among women, and blessed is the fruit of your womb.
і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43 Why am I so favored, that the mother of my Lord should come to me?
І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44 For look, when the voice of your greeting came into my ears, the baby leaped in my womb for joy.
Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45 Blessed is she who believed, for there will be a fulfillment of the things which have been spoken to her from the Lord."
І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46 Mary said, "My soul magnifies the Lord.
І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47 And my spirit rejoices in God my Savior,
і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48 for he has looked at the humble state of his servant girl. For look, from now on all generations will call me blessed.
що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49 For he who is mighty has done great things for me, and holy is his name.
бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50 His mercy is for generations of generations on those who fear him.
І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
51 He has shown strength with his arm. He has scattered the proud in the imagination of their hearts.
Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
52 He has put down princes from their thrones. And has exalted the lowly.
поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53 He has filled the hungry with good things. He has sent the rich away empty.
голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54 He has given help to Israel, his servant, that he might remember mercy,
прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
(як промовив до батьків наших) Авраамові й насінню його по віки. (aiōn g165)
56 Mary stayed with her about three months, and then returned to her house.
Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57 Now the time that Elizabeth should give birth was fulfilled, and she brought forth a son.
Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58 Her neighbors and her relatives heard that the Lord had magnified his mercy towards her, and they rejoiced with her.
І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59 It happened on the eighth day, that they came to circumcise the child; and they would have called him Zechariah, after the name of the father.
І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
60 His mother answered, "Not so; but he will be called John."
І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61 They said to her, "There is no one among your relatives who is called by this name."
І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
62 They made signs to his father, what he would have him called.
Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
63 And he asked for a writing tablet, and wrote, "His name is John." And they were all amazed.
І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64 His mouth was opened immediately, and his tongue freed, and he spoke, blessing God.
Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65 Fear came on all who lived around them, and all these sayings were talked about throughout all the hill country of Judea.
І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66 All who heard them laid them up in their heart, saying, "What then will this child be?" The hand of the Lord was with him.
І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67 His father, Zechariah, was filled with the Holy Spirit, and prophesied, saying,
І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68 "Blessed be the Lord, the God of Israel, for he has visited and worked redemption for his people;
Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69 and has raised up a horn of salvation for us in the house of his servant David
і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх, ) (aiōn g165)
71 salvation from our enemies, and from the hand of all who hate us;
спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
72 to show mercy towards our fathers, to remember his holy covenant,
щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73 the oath which he spoke to Abraham, our father,
клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74 to grant to us that we, being delivered out of the hand of our enemies, should serve him without fear,
та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75 In holiness and righteousness before him all our days.
служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
76 And you, child, will be called a prophet of the Most High, for you will go before the Lord to make ready his ways,
А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
77 to give knowledge of salvation to his people by the forgiveness of their sins,
щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78 because of the tender mercy of our God, whereby the dawn from on high will visit us,
по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79 to shine on those who sit in darkness and the shadow of death; to guide our feet into the way of peace."
щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80 The child was growing, and becoming strong in spirit, and was in the desert until the day of his public appearance to Israel.
Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
