Zacharias 2
1 And I lifted up mine eyes, and looked, and behold a man, and in his hand a measuring line.
І звів я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірни́чий шнур.
2 And I said to him, Whither go you? And he said to me, To measure Jerusalem, to see what is the breadth of it, and what is the length of it.
І сказав я: „Куди ти йдеш?“А він відказав мені: „Щоб змі́ряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина́ його та яка довжина́ його“.
3 And, behold, the angel that spoke with me stood [by], and another angel went forth to meet him,
Аж ось ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.
4 and spoke to him, saying, Run and speak to that young man, saying, Jerusalem shall be fully inhabited by reason of the abundance of men and cattle in the midst of her.
І сказав він до нього: „Біжи, говори цьому юнако́ві, кажучи: Невкрі́плений буде Єрусалим через многість людей та худоби в сере́дині його.
5 And I will be to her, says the Lord, a wall of fire round about, and I will be for a glory in the midst of her.
А Я стану для нього, — говорить Господь, — огняни́м муром навко́ло, і стану славою в сере́дині його.
6 Ho, ho, flee from the land of the north, says the Lord: for I will gather you from the four winds of heaven, says the Lord,
„Горе, горе, — втікайте з північного кра́ю, — говорить Госпо́дь, — бо на чотири небесні вітри́ розпоро́шу Я вас, промовляє Господь.
7 [even] to Sion: deliver yourselves, you that dwell [with] the daughter of Babylon.
Горе, — втікай до Сіону, мешка́нко дочки́ Вавило́ну!
8 For thus says the Lord Almighty; After the glory has he sent me to the nations that spoiled you: for he that touches you is as one that touches the apple of his eye.
Бо так промовляє Госпо́дь Савао́т: Для слави послав Він мене до наро́дів, що вас грабува́ли, бо хто вас дото́ркується, той дото́ркується до зірця́ Його ока.
9 For, behold, I bring my hand upon them, and they shall be a spoil to them that serve them: and you shall know that the Lord Almighty has sent me.
Бо ось тільки махну́ Я своєю рукою на них, — і для їхніх рабів вони здо́биччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав.
10 Rejoice and be glad, O daughter of Sion: for, behold, I come, and will dwell in the midst of you, says the Lord.
Співай же та ті́шся, о до́чко Сіону, бо ось Я прихо́джу та перебува́тиму посеред те́бе, говорить Госпо́дь!
11 And many nations shall flee for refuge to the Lord in that day, and they shall be for a people to him, and they shall dwell in the midst of you: and you shall know that the Lord Almighty has sent me to you.
І дня то́го прилу́чаться люди числе́нні до Господа, „і стануть наро́дом Мені, а Я перебува́тиму посеред те́бе“, і довідаєшся, що Господь Саваот мене вислав до тебе.
12 And the Lord shall inherit Juda his portion in the holy [land], and he will yet choose Jerusalem.
І Юду, спа́док Свій, пося́де Господь на святій землі, і вибере Єрусалима Він ще!
13 Let all flesh fear before the Lord: for he has risen up from his holy clouds.
Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем, бо Він пробуди́вся з мешка́ння святого Свого́!“
