Psalms 9
1 For the end, a Psalm of David, concerning the secrets of the Son. I will give thanks to you, O Lord, with my whole heart; I will recount all your wonderful works.
Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів. Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!
2 I will be glad and exult in you: I will sing to your name, O you Most High.
Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!
3 When mine enemies are turned back, they shall be feeble and perish at your presence.
Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!
4 For you have maintained my cause and my right; you sat on the throne, that judge righteousness.
Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!
5 You have rebuked the nations, and the ungodly one has perished; you have blotted out their name for ever, even for ever and ever.
Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!
6 The swords of the enemy have failed utterly; and you have destroyed cities: their memorial has been destroyed with a noise,
О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
7 but the Lord endures for ever: he has prepared his throne for judgment.
Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,
8 And he will judge the world in righteousness, he will judge the nations in uprightness.
і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.
9 The Lord also is become a refuge for the poor, a seasonable help, in affliction.
І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.
10 And let them that know your name hope in you: for you, O Lord, have not failed them that diligently seek you.
І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
11 Sing praises to the Lord, who dwells in Sion: declare his dealings among the nations.
Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,
12 For he remembered them, [in] making inquisition for blood: he has not forgotten the supplication of the poor.
бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!
13 Have mercy upon me, O Lord; look upon my affliction [which I suffer] of mine enemies, you that lift me up from the gates of death:
Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,
14 that I may declare all your praises in the gates of the daughter of Sion: I will exult in your salvation.
щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!
15 The heathen are caught in the destruction which they planned: in the very snare which they hid is their foot taken.
Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.
16 The Lord is known as executing judgments: the sinner is taken in the works of his hands. (A song of, Pause)
Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. (Села)
Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули, (Sheol h7585)
18 For the poor shall not be forgotten for ever: the patience of the needy ones shall not perish for ever.
бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!
19 Arise, O Lord, let not man prevail: let the heathen be judged before you.
Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!
20 Appoint, O Lord, a lawgiver over them: let the heathen know that they are men. (Pause)
Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! (Се́ла)
