Psalms 80
1 For the end, for alternate [strains], a testimony for Asaph, a Psalm concerning the Assyrian. Attend, O Shepherd of Israel, who guide Joseph like a flock; you who sit upon the cherubs, manifest yourself;
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
2 before Ephraim and Benjamin and Manasse, stir up your power, and come to deliver us.
перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
3 Turn us, O God, and cause your face to shine; and we shall be delivered.
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
4 O Lord God of hosts, how long are you angry with the prayer of your servant?
Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
5 You will feed us with bread of tears; and will cause us to drink tears by measure.
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
6 You has made us a strife to our neighbors; and our enemies have mocked at us.
Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
7 Turn us, O Lord God of hosts, and cause your face to shine; and we shall be saved. (Pause)
Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
8 You have transplanted a vine out of Egypt: you have cast out the heathen, and planted it.
Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
9 You made a way before it, and did cause its roots to strike, and the land was filled [with it].
Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
10 Its shadow covered the mountains, and its shoots [equalled] the goodly cedars.
гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
11 It sent forth its branches to the sea, and its shoots to the river.
аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
12 Therefore have you broken down its hedge, while all that pass by the way pluck it?
Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
13 The boar out of the wood has laid it waste, and the wild beast has devoured it.
Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
14 O God of hosts, turn, we pray you: look on [us] from heaven, and behold and visit this vine;
Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
15 and restore that which your right hand has planted: and look on the son of man whom you did strengthen for yourself.
і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
16 [It is] burnt with fire and dug up: they shall perish at the rebuke of your presence.
В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
17 Let your hand be upon the man of your right hand, and upon the son of man whom you did strengthen for yourself.
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
18 So will we not depart from you: you shall quicken us, and we will call upon your name.
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
19 Turn us, O Lord God of hosts, and make your face to shine; and we shall be saved.
Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
