Psalms 71
1 By David, [a Psalm sung by] the sons of Jonadab, and the first that were taken captive. O Lord, I have hoped in you: let me never be put to shame.
До Те́бе вдаюся я. Господи, — хай же не бу́ду повік засоро́млений! —
2 In your righteousness deliver me and rescue me: incline your ear to me, and save me.
ви́зволь мене через правду Свою, і звільни́ мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси́ мене,
3 Be to me a protecting God, and a strong hold to save me: for you are my fortress and my refuge.
стань для мене за скелю мешка́льну, куди міг би я за́вжди ховатись! Ти наказав рятува́ти мене, бо Ти скеля моя та тверди́ня моя!
4 Deliver me, O my God, from the hand of the sinner, from the hand of the transgressor and unjust man.
Бо́же мій, визволь мене від руки беззако́нного, від руки́ того, хто кривдить та гно́бить мене,
5 For you are my support, O Lord; O Lord, [you are] my hope from my youth.
Ти бо, Влади́ко, наді́я моя, Господи, Ти охоро́на моя від юна́цького віку мого!
6 On you have I been stayed from the womb: from the belly of my mother you are my protector: of you is my praise continually.
На Тебе опе́рся я був від наро́дження, від утроби моєї матері — Ти охоро́на моя, в Тобі моя слава постійно!
7 I am become as it were a wonder to many: but you are [my] strong helper.
Я став багатьо́м, як диво́вище, — та Ти си́льна моя охоро́на!
8 Let my mouth be filled with praise, that I may hymn your glory, [and] your majesty all the day.
Уста́ мої повні Твоєї хвали́, уве́сь день — Твоєї вели́чности!
9 Cast me not off at the time of old age; forsake me not when my strength fails.
Не кидай мене на час ста́рости, коли зме́ншиться сила моя, не лиши Ти мене,
10 For mine enemies have spoken against me; and they that lay wait for my soul have taken counsel together,
бо мої вороги проти мене змовля́ються, а ті, що чату́ють на душу мою — нараджа́ються ра́зом,
11 saying, God has forsaken him: persecute you and take him; for there is none to deliver [him].
гово́рячи: „Бог покинув його, — доганяйте й хапа́йте його, бо нема, хто б його врятува́в!“
12 O God, go not far from me, O my God, draw near to my help.
Не відда́люйся, Боже, від мене, Боже мій — поспіши́ся ж на поміч мені!
13 Let those that plot against my soul be ashamed and utterly fail: let those that seek my hurt be clothed with shame and dishonor.
Нехай посоро́мляться, хай позника́ють усі, хто нена́видить душу мою, бодай зодягли́ся в нару́гу та в со́ром усі, хто пра́гне для мене лихо́го!
14 But I will hope continually, and will praise you more and more.
А я буду постійно наді́ятись, і славу Твою над усе я помно́жу!
15 My mouth shall declare your righteousness openly, [and] your salvation all the day; for I am not acquainted with the affairs [of men].
Уста́ мої оповіда́тимуть правду Твою, про спасі́ння Твоє — увесь день, бо числа́ їх не знаю, —
16 I will go on in the might of the Lord: O Lord, I will make mention of your righteousness only.
буду сла́вити вчи́нки великі всевла́дного Господа, згада́ю про правду Твою, єди́но Твою!
17 O God, you have taught me from my youth, and until now will I declare your wonders;
Боже, навчав Ти мене від юна́цтва мого, — і аж дотепе́р я звіщаю про чу́да Твої.
18 even until I am old and advanced in years. O God, forsake me not; until I shall have declared your arm to all the generation that is to come:
А Ти, Боже, не кидай мене аж до ста́рости та сивини́, поки я не звіщу́ про раме́но Твоє поколі́нню, і кожному, хто́ тільки при́йде — про чи́ни великі Твої!
19 even your power and your righteousness, O God, up to the highest [heavens, even] the mighty works which you has done: O God, who is like to you?
Бо Твоя справедли́вість, о Боже, сягає аж до високо́сти, Боже, що речі великі вчини́в, — хто рівний Тобі?
20 What afflictions many and sore have you showed me! yet you did turn and quicken me, and brought me again from the depths of the earth.
Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти ожи́виш мене, і з безо́день землі мене зно́ву Ти ви́тягнеш,
21 You did multiply your righteousness, and did turn and comfort me, and brought me again out of the depths of the earth.
Ти збі́льшиш величність мою, і знову поті́шиш мене!
22 I will also therefore give thanks to you, O God, [because of] your truth, on an instrument of psalmody: I will sing psalms to you on the harp, O Holy One of Israel.
А я буду на а́рфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гу́слами буду співати Тобі, Святий Ти Ізраїлів!
23 My lips shall rejoice when I sing to you; and my soul, which you have redeemed.
Нехай співом раді́ють уста́ мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятува́в!
24 Moreover also my tongue shall dwell all the day upon your righteousness; when they shall be ashamed and confounded that seek my hurt.
Шепо́че про правду Твою мій язик ці́лий день, бо посоро́млені, бо пога́ньблені всі, хто шукає лихо́го для мене!
