Psalms 17
1 A prayer of David. Listen, O Lord of my righteousness, attend to my petition; give ear to my prayer not [uttered] with deceitful lips.
Молитва Дави́дова.
2 Let my judgment come forth from your presence; let mine eyes behold righteousness.
Від Твого лиця нехай вирок мій ви́йде, а очі Твої нехай бачать мою правоту́!
3 You has proved mine heart; you have visited [me] by night; you have tried me as with fire, and unrighteousness has not been found in me: [I am purposed] that my mouth shall not speak [amiss].
Ти ви́пробував моє серце, навісти́в уночі, перетопи́в Ти мене, — й не знайшов чогось злого. І розду́мував я, щоб лихе з моїх уст не вихо́дило,
4 As for the works of men, by the words of your lips I have guarded [myself from] hard ways.
а в лю́дських діла́х, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
5 Direct my steps in your paths, that my steps slip not.
Зміцняй сто́пи мої на доро́гах Твоїх, щоб кро́ки мої не хита́лися!
6 I have cried, for you heard me, O God: incline your ear to me, and listen to my words.
Я кли́чу до Тебе, бо відповіси́ мені, Боже, — нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
7 Show the marvels of your mercies, you that save them that hope in you.
покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдає́ться до Тебе від заколо́тників проти прави́ці Твоєї.
8 Keep me as the apple of the eye from those that resist your right hand: you shall screen me by the covering of your wings,
Хорони Ти мене, як зіни́цю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
9 from the face of the ungodly that have afflicted me: mine enemies have compassed about my soul.
від безбожних, що гублять мене, — смертельні мої вороги оточили мене!
10 They have enclosed [themselves with] their own fat: their mouth has spoken pride.
То́вщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундю́чно.
11 They have now cast me out and compassed me round about: they have set their eyes [so as] to bow them down to the ground.
Вороги оточили тепер наші кро́ки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю.
12 They laid wait for me as a lion ready for prey, and like a lion's whelp dwelling in secret [places].
Із них кожен подібний до лева, що ша́рпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті́.
13 Arise, O Lord, prevent them, and cast them down: deliver my soul from the ungodly: [draw] your sword,
Устань же, о Господи, — його попере́дь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
14 because of the enemies of your hand: O Lord, destroy them from the earth; scatter them in their life, though their belly has been filled with your hidden [treasures]: they have been satisfied with uncleanness, and have left the remnant [of their possessions] to their babes.
від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповня́єш їхнє че́рево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони ли́шать.
15 But I shall appear in righteousness before your face: I shall be satisfied when your glory appears.
А я в правді побачу обли́ччя Твоє, і, збудившись, наси́чусь Твоєю подо́бою!
