Proverbs 31
1 My words have been spoken by God—the oracular answer of a king, whom his mother instructed.
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 What will you keep, my son, what? the words of God. My firstborn son, I speak to you: what? son of my womb? what? son of my vows?
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Give not your wealth to women, nor your mind and living to remorse. Do all things with counsel: drink wine with counsel.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 Princes are prone to anger: let them then not drink wine:
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 lest they drink, and forget wisdom, and be not able to judge the poor rightly.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Give strong drink to those that are in sorrow, and the wine to drink to those in pain:
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 that they may forget their poverty, and may not remember their troubles any more.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Open your mouth with the word of God, and judge all fairly.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Open your mouth and judge justly, and plead the cause of the poor and weak.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Who shall find a virtuous woman? for such a one is more valuable than precious stones.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 The heart of her husband trusts in her: such a one shall stand in no need of fine spoils.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 For she employs all her living for her husband's good.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 Gathering wool and flax, she makes it serviceable with her hands.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 She is like a ship trading from a distance: so she procures her livelihood.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 And she rises by night, and gives food to her household, and [appointed] tasks to her maidens.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 She views a farm, and buys it: and with the fruit of her hands she plants and a possession.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 She strongly girds her loins, and strengthens her arms for work.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 And she finds by experience that working is good; and her candle goes not out all night.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 She reaches forth her arms to needful [works], and applies her hands to the spindle.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 And she opens her hands to the needy, and reaches out fruit to the poor.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Her husband is not anxious about those at home when he tarries anywhere abroad: for all her household are clothed.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 She makes for her husband clothes of double texture, and garments for herself of fine linen and scarlet.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 And her husband becomes a distinguished [person] in the gates, when he sits in council with the old inhabitants of the land.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 She makes fine linens, and sells girdles to the Chananites: she opens her mouth heedfully and with propriety, and controls her tongue.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 She puts on strength and honor; and rejoices in the last days.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 But she opens her mouth wisely, and according to law.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 The ways of her household are careful, and she eats not the bread of idleness.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 And [her] kindness to them sets up her children for them, and they grow rich, and her husband praises her.
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 Many daughters have obtained wealth, many have wrought valiantly; but you have exceeded, you have surpassed all.
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Charms are false, and woman's beauty is vain: for it is a wise woman that is blessed, and let her praise the fear the Lord.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Give her of the fruit of her lips; and let her husband be praised in the gates.
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
