Proverbs 18
1 A man who wishes to separate from friends seeks excuses; but at all times he will be liable to reproach.
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 A senseless man feels no need of wisdom, for he is rather led by folly.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 When an ungodly man comes into a depth of evils, he despises [them]; but dishonor and reproach come upon him.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 A word in the heart of a man is a deep water, and a river and fountain of life spring forth.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 [It is] not good to accept the person of the ungodly, nor [is it] holy to pervert justice in judgment.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 The lips of a fool bring [him] into troubles, and his bold mouth calls for death.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 A fool's mouth is ruin to him, and his lips are a snare to his soul.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 Fear casts down the slothful; and the souls of the effeminate shall hunger.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 A man who helps not himself by his labor is brother of him that ruins himself.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 The name of the Lord is of great strength; and the righteous running to it are exalted.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 The wealth of a rich man is a strong city; and its glory casts a broad shadow.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Before ruin a man's heart is exalted, and before honor it is humble.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 Whoso answers a word before he hears [a cause], it is folly and reproach to him.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 A wise servant calms a man's anger; but who can endure a faint-hearted man?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 The heart of the sensible [man] purchases discretion; and the ears of the wise seek understanding.
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 A man's gift enlarges him, and seats him among princes.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 A righteous man accuses himself at the beginning of his speech, but when he has entered upon the attack, the adversary is reproved.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 A silent [man] quells strifes, and determines between great powers.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 A brother helped by a brother is as a strong and high city; and is [as] strong as a [well]-founded palace.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 A man fills his belly with the fruits of his mouth; and he shall be satisfied with the fruits of his lips.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 Life and death are in the power of the tongue; and they that rule it shall eat the fruits thereof.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 He that has found a good wife has found favours, and has received gladness from God. [He that puts away a good wife, puts away a good thing, and he that keeps an adulteress is foolish and ungodly.]
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
