Proverbs 11
1 False balances are an abomination before the Lord: but a just weight is acceptable to him.
Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
2 Wherever pride enters, there will be also disgrace: but the mouth of the lowly meditates wisdom.
Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
3 When a just man dies he leaves regret: but the destruction of the ungodly is speedy, and causes joy.
Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
4 [Possessions will not profit in a day of wrath, but righteousness will deliver from death. ]
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
5 Righteousness traces out blameless paths: but ungodliness encounters unjust dealing.
Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
6 The righteousness of upright men delivers them: but transgressors are caught in their own destruction.
Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
7 At the death of a just man his hope does not perish: but the boast of the ungodly perishes.
При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
8 A righteous man escapes from a snare, and the ungodly man is delivered up in his place.
Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
9 In the mouth of ungodly men is a snare to citizens: but the understanding of righteous men is prosperous.
Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
10 In the prosperity of righteous men a city prospers: but by the mouth of ungodly men it is overthrown.
Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
11 [At the blessing of the upright a city shall be exalted. ]
Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
12 A man void of understanding sneers at [his fellow] citizens: but a sensible man is quiet.
Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
13 A double-tongued man discloses the [secret] counsels of an assembly: but he that is faithful in spirit conceals matters.
Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 They that have no guidance fall like leaves: but in much counsel there is safety.
Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
15 A bad man does harm wherever he meets a just man: and he hates the sound of safety.
Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
16 A gracious wife brings glory to her husband: but a woman hating righteousness is a theme of dishonor. The slothful come to lack: but the diligent support themselves with wealth.
Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
17 A merciful man does good to his own soul: but the merciless destroys his own body.
Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
18 An ungodly man performs unrighteous works: but the seed of the righteous is a reward of truth.
Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
19 A righteous son is born for life: but the persecution of the ungodly [ends] in death.
Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
20 Perverse ways are an abomination to the Lord: but all they that are blameless in their ways are acceptable to him.
Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
21 He that unjustly strikes hands shall not be unpunished: but he that sows righteousness he shall receive a faithful reward.
Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
22 As an ornament in a swine's snout, so is beauty to an ill-minded women.
Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
23 All the desire of the righteous is good: but the hope of the ungodly shall perish.
Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
24 There are [some] who scatter their own, and make it more: and there are [some] also who gather, [yet] have less.
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
25 Every sincere soul is blessed: but a passionate man is not graceful.
Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
26 May he that hoards corn leave it to the nation: but blessing be on the head of him that gives [it].
Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
27 He that devises good [counsels] seeks good favor: but [as for] him that seeks after evil, [evil] shall overtake him.
Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
28 He that trusts in wealth shall fall; but he that helps righteous men shall rise.
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
29 He that deals not graciously with his own house shall inherit the wind; and the fool shall be servant to the wise man.
Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
30 Out of the fruit of righteousness grows a tree of life; but the souls of transgressors are cut off before their time.
Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 If the righteous scarcely be saved, where shall the ungodly and the sinner appear?
Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
