Job 41
1 But will you catch the serpent with a hook, and put a halter about his nose?
Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
2 Or will you fasten a ring in his nostril, and bore his lip with a clasp?
Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
3 Will he address you with a petition? softly, with the voice of a suppliant?
Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
4 And will he make a covenant with you? and will you take him for a perpetual servant?
Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
5 And will you play with him as with a bird? or bind him as a sparrow for a child?
Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
6 And do the nations feed upon him, and the nations of the Phoenicians share him?
Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
7 And all the ships come together would not be able to bear the mere skin of his tail; neither [shall they carry] his head in fishing vessels.
Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
8 But you shall lay your hand upon him [once], remembering the war that is waged by his mouth; and let it not be done any more.
Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
9 Hast you not seen him? and have you not wondered at the things said [of him]?
Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
10 Do you not fear because preparation has been made by me? for who is there that resists me?
Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
11 Or who will resist me, and abide, since the whole [world] under heaven is mine?
Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
12 I will not be silent because of him: though because of his power [one] shall pity his antagonist.
Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
13 Who will open the face of his garment? and who can enter within the fold of his breastplate?
Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
14 Who will open the doors of his face? terror is round about his teeth.
Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
15 His inwards are as brazen plates, and the texture of his [skin] as a smyrite stone.
Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
16 One [part] cleaves fast to another, and the air can’t come between them.
Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
17 They will remain united each to the other: they are closely joined, and can’t be separated.
Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
18 At his sneezing a light shines, and his eyes are [as] the appearance of the morning star.
Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
19 Out of his mouth proceed as it were burning lamps, and as it were hearths of fire are cast abroad.
Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
20 Out of his nostrils proceeds smoke of a furnace burning with fire of coals.
Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
21 His breath is [as] live coals, and a flame goes out of his mouth.
Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
22 And power is lodged in his neck, before him destruction runs.
Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
23 The flesh also of his body is joined together: [if one] pours [violence] upon him, he shall not be moved.
М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
24 His heart is firm as a stone, and it stands like an unyielding anvil.
Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
25 And when he turns, [he is] a terror to the four-footed wild beasts which leap upon the earth.
Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
26 If spears should come against him, [men] will effect nothing, [either with] the spear or the breast-plate.
Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
27 For he considers iron as chaff, and brass as rotten wood.
За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
28 The bow of brass shall not would him, he deems a slinger as grass.
Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
29 Mauls are counted as stubble; and he laughs to scorn the waving of the firebrand.
Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
30 His lair is [formed of] sharp points; and all the gold of the sea under him is an immense [quantity of] clay.
Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
31 He makes the deep boil like a brazen caldron; and he regards the sea as a pot of ointment,
Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
32 and the lowest part of the deep as a captive: he reckons the deep as [his] range.
Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
33 There is nothing upon the earth like to him, formed to be sported with by my angels.
Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
34 He beholds every high thing: and he is king of all that are in the waters.
він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
