Job 21
1 But Job answered and said,
А Йов відповів та й сказав:
2 Hear you, hear you my words, that I may not have this consolation from you.
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 Raise me, and I will speak; then you shall not laugh me to scorn.
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
4 What! is my reproof of man? and why should I not be angry?
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
5 Look upon me, and wonder, laying your hand upon your cheek.
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
6 For even when I remember, I am alarmed, and pains seize my flesh.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
7 Therefore do the ungodly live, and grow old even in wealth?
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
8 Their seed is according to [their] desire, and their children are in [their] sight.
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 Their houses are prosperous, neither [have they] any where [cause for] fear, neither is there a scourge from the Lord upon them.
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 Their cow does not cast her calf, and their [beast] with young is safe, and does not miscarry.
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 And they remain as an unfailing flock, and their children play before [them], taking up the lute and harp;
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
12 and they rejoice at the voice of a song.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol h7585)
14 Yet [such a man] says to the Lord, Depart from me; I desire not to know your ways.
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 What is the Mighty One, that we should serve him? and what profit is there that we should approach him?
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 For their good things were in [their] hands, but he regards not the works of the ungodly.
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 Nevertheless, the lamp of the ungodly also shall be put out, and destruction shall come upon them, and pangs of vengeance shall seize them.
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 And they shall be as chaff before the wind, or as dust which the storm has taken up.
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 Let his substance fail [to supply] his children: [God] shall recompense him, and he shall know it.
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 Let his eyes see his own destruction, and let him not be saved by the Lord.
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
21 For his desire is in his house with him, and the number of his months has been suddenly cut off.
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 Is it not the Lord who teaches understanding and knowledge? and does not he judge murders?
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
23 One shall die in his perfect strength, and wholly at ease and prosperous;
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
24 and his inwards are full of fat, and his marrow is diffused [throughout him].
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
25 And another dies in bitterness of soul, not eating any good thing.
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
26 But they lie down in the earth together, and corruption covers them.
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
27 So I know you, that you presumptuously attack me:
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 so that you will say, Where is the house of the prince? and where is the covering of the tabernacles of the ungodly?
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 Ask those that go by the way, and do not disown their tokens.
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 For the wicked hastens to the day of destruction: they shall be led away for the day of his vengeance.
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 Who will tell him his way to his face, whereas he has done [it]? who shall recompense him?
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
32 And he has been led away to the tombs, and he has watched over the heaps.
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 The stones of the valley have been sweet to him, and every man shall depart after him, and [there are] innumerable [ones] before him.
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 How then do you comfort me in vain? whereas I have no rest from your molestation.
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
