Jeremias 18
1 The word that came from the Lord to
Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
2 Jeremias, saying, Arise, and go down to the potter's house, and there you shall hear my words.
„Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“.
3 So I went down to the potter's house, and behold, he was making a vessel on the stones.
І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі.
4 And the vessel which he was making with his hands fell: so he made it again another vessel, as it seemed good to him to make [it].
І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити.
5 And the word of the Lord came to me, saying,
І було мені слово Господнє, говорячи:
6 Shall I not be able, O house of Israel, to do to you as this potter? behold, as the clay of the potter are you in my hands.
„Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!
7 [If] I shall pronounce a decree upon a nation, or upon a kingdom, to cut them off, and to destroy [them];
Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,
8 and that nation turn from all their sins, then will I repent of the evils which I purposed to do to them.
та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.
9 And [if] I shall pronounce a decree upon a nation and kingdom, to rebuild and to plant [it];
А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,
10 and they do evil before me, so as not to listen to my voice, then will I repent of the good which I spoke of, to do it to them.
та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.
11 And now say to the men of Juda, and to the inhabitants of Jerusalem, Behold, I prepare evils against you, and devise a device against you: let every one turn now from his evil way, and amend your practices.
А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки!
12 And they said, We will quit ourselves like men, for we will pursue our perverse ways, and we will perform each the lusts of his evil heart.
Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“
13 Therefore thus says the Lord; Enquire now among the nations, who has heard such very horrible things as the virgin of Israel has done?
Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!
14 Will fertilising streams fail [to flow] from a rock, or snow [fail] from Libanus? will water violently impelled by the wind turn aside?
Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі?
15 For my people have forgotten me, they have offered incense in vain, and they fail in their ways, [leaving] the ancient tracks, to enter upon impassable paths;
Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій,
16 to make their land a desolation, and a perpetual hissing; all that go through it shall be amazed, and shall shake their heads.
щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.
17 I will scatter them before their enemies like an east wind; I will show them the day of their destruction.
Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“
18 Then they said, Come, and let us devise a device against Jeremias; for the law shall not perish from the priest, nor counsel from the wise, nor the word from the prophet. Come, and let us strike him with the tongue, and we will hear all his words.
І сказали вони: „Ходіть, і обмірку́ємо за́міри на Єремію, бо не згинув Зако́н у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і уда́рмо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова́ його!“
19 Hear me, O Lord, and hear the voice of my pleading.
Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників!
20 Forasmuch as evil is rewarded for good; for they have spoken words against my soul, and they have hidden the punishment they [meant] for me; remember that I stood before your face, to speak good for them, to turn away your wrath from them.
Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти!
21 Therefore do you deliver their sons to famine, and gather them to the power of the sword: let their women be childless and widows; and let their men be cut off by death, and their young men fall by the sword in war.
Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні!
22 Let there be a cry in their houses: you shall bring upon them robbers suddenly: for they have formed a plan to take me, and have hidden snares for me.
Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили.
23 And you, Lord, know all their deadly counsel against me: account not their iniquities guiltless, and blot not out their sins from before you: let their weakness come before you; deal with them in the time of your wrath.
А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́!
